Розділ 17

Кривопальцев повзав по підлозі, несамовито волаючи. Він нічого не бачив – в очах було чорно, як у порожнечі, куди він провалився. Катаючись по підлозі, Олег голосив і вив, намагаючись руками стерти з очей цю страшну чорноту. Інтенсивність цих потирань могла зіграти з Кривопальцевим злий жарт, якби на крики чоловіка не прибігла заспана Марина.
Вбігши в кімнату, вона кинулася до чоловіка, не давши йому завдати шкоди своїм очам. Привівши Олега до тями, Марина допомогла Кривопальцеву дістатися до ліжка. Олег заспокоїв дружину: мовляв, це був лише нічний кошмар, нічого страшного. Зараз він вип'є склянку води та все буде добре. Марина, задоволена таким поясненням, провела кілька разів долонею по волоссю чоловіка, після чого пішла спати.
Олег тремтячими від страху пальцями налив собі склянку води і, випивши її залпом, шумно видихнув. Крапельки води стікали підборіддям, але Кривопальцев цього не помічав. У голові крутилися події кошмару. Лікарі зі скальпелями в руках, порожнеча, що мчить назустріч. Ці деталі, мов капкани, вгризлися в пам'ять і пульсували, наче дозрілі виразки.
Скрипнувши зубами, Олег випив ще півсклянки води, після чого вийшов на балкон. Діставши з затишного місця приховану того року почату пачку цигарок, Кривопальцев закурив. Дим синім саваном огорнув його легені, викликавши невеликий напад кашлю. Докуривши, Олег знову ліг спати. На диво, після такого напруженого кошмару Кривопальцев заснув досить швидко.