Розділ 5

На екрані, в обрамленні сріблястих ліній, як за поганого сигналу, плавало обличчя Ейзенхорта. Повні ненависті очі уважно дивилися на Кривопальцева, що потягся за пивом. І тут лікар заговорив:
- Я дивлюсь, тобі нічого не можна доручити! Ти не можеш впоратися навіть із звичайним завданням, божевільний хірург!
Кривопальцев завмер, щойно перше слово лікаря досягло його вух. Повільно, мов у сповільненій зйомці, Олег розпрямився і повернув голову у бік екрану. Очі Кривопальцева стали чорними, мов провали. Він дивився на екран телевізора, прямо на лікаря.
- Ти навіть казати не можеш, не те, щоб щось зробити! - проскрипів голос Чарльза. - От скажи, чому твоєму дружку можна маніпулювати тобою?!
- Але Євген мій друг, він хоче мені допомогти ... - Вперше за весь час Олег спробував чинити опір лікарю. Це не привело, проте, ні до чого доброго.
- Допомогти? Він впливає на тебе, змушуючи повірити у неіснуючі речі! Він тобі бреше, постійно бреше і маніпулює! На відміну від мене. Я не брешу.
- Ти не брешеш. Ти завжди говориш так, як є насправді. – Олег говорив слова, немов автовідповідач – чітко, розмірено та нелюдяно. Немов робот.
- Саме так! Я не брешу. Я твій друг, а Живов – ляльковод! У нього і робота така – пудрити людям мізки, використовуючи їхню розхитану психіку та зламаний дух. - Ейзенхорт говорив настільки переконливо, що Олег почав злитися. Злитися на себе, через те, що дозволяв Живову маніпулювати собою. Злитися на Євгена, за те, що той так легко відкинув їхню дружбу та використав Олега у своїх цілях!
– Він маніпулятор! Потрібно триматися від Живова подалі.
- А ось тут ти не правий. Він має понести покарання! І я знаю, як це зробити! А ти мені в цьому допоможеш, – лікар зло посміхнувся, потім продовжив. - Я розповім тобі, що треба зробити, щоб помститися цьому лікарю!
- Ти розкажеш мені, що треба зробити, – у трансі повторив Кривопальцев, продовжуючи наливати пиво у келих. Напій тонким струмком наповнював ємність, поступово підбираючись до вищої точки. Нарешті келих переповнився, і пиво потекло на стіл, утворюючи невелику калюжку.
- О так, я тобі все розповім! Я не брешу, на відміну від інших. Я твій друг, Олеже. – Ейзенхорт ствердно кивнув, скрипучи своїм голосом, наче не мазаними петлями.
Кривопальцев стояв біля столу, продовжуючи дивитися на екран телевізора і розливаючи пиво. Напій уже не зміг триматися на поверхні стільниці, капаючи на килим каскадом. Лікаря у телевізорі не було, натомість транслювали футбольний матч у самому розпалі.