Розділ 39

Аліса Корснєва швидко зібралася, переодяглася і, наче порив вітру, вилетіла з Центру, поки Кривопальцев не передумав з приводу відгулів. Застрибнувши в автобус, Корснєва набрала Квітку.
- Максиме, привіт! – голос Аліси був трохи захеканий від швидкої ходьби.
- Привіт, Алісо! Ти, ніяк, марафон біжиш? - посміхнувся на тому кінці Квітка.
- Відчепись! У мене є сім днів, – видихнула дівчина.
- Вийшло? Прекрасно! Коли початок твоєї «відпустки»? – запитав Максим.
– Зараз.
- Навіть так. Відмінно, я сьогодні вирішу свої питання та подивлюсь квитки. Завтра вранці зателефоную. Вранці, Корснєва, рано-вранці.
- Та зрозуміла я, зрозуміла. Добре, буду чекати. Бувай, Макс.
- Бувай. – Максим поклав слухавку.
Аліса, приїхавши додому, дістала свою похідну сумку і почала збиратися, щоб зранку не займатися цим трудомістким процесом. Закинувши в сумку білизну, змінне взуття, дівчина відкрила шафу з сукнями та спідницями та завмерла. Рука сама потяглася до одягу та провела тонкими пальцями по сукнях, перебираючи улюблені тони та моделі.
Стряснувши ману, Корснєва нагадала, що вони їдуть до Лондона не для походів на бали або світські раути, а для конкретної мети – знайти інформацію про психлікарню, чокнутого лікаря та останні події. Але спокуса переважила, і Аліса все ж таки поклала в сумку одне зі своїх улюблених суконь. Приталене, воно мало невеликий виріз і доходило дівчині майже до щиколоток. Кольори глибокого льоду, що ніби ввібрало синьову неба і уклало його в крижані кайдани, сукня виглядала на Корснєвій просто надзвичайно.
Зібравши сумку, Аліса попрямувала у ванну, ввімкнувши легку музику: щось із рок-балад вісімдесятих років.
Закінчивши приготування, дівчина повечеряла і, подивившись один із нескінченних серіалів по телевізору, лягла спати.