Кольорова Шизофренія

Розділ 32

Після місячного самітництва, Чарльз Ейзенхорт з'явився в коридорах лікарні, одягнений у білий халат. Деякі зміни все ж таки були. Ейзенхорт відпустив акуратну борідку з вусами, які вінцем обрамляли нижню частину обличчя. І в очах, бездонних блакитних очах, з'явилася якась твердість.
Обійшовши всіх хворих, Чарльз повернувся до себе і, зробивши записи в журналі, знову замкнувся.
Ейзенхорт зробив висновок. Невтішний для людства висновок. Люди не готові до таких змін! Не можна давати їм можливість жити, подібно до богів. Не вистачить людству його рівня розвитку, щоб належним чином використати цей дар. А в нього – Чарльза Ейзенхорта – вистачить. І тепер він вирішуватиме, коли оприлюднюватиме інформацію про «Реагент Х»: зараз, через десять років, чи через сто.
Тільки він зможе визначити, наскільки людство просунулося у своєму розвитку, чи може воно зрозуміти і розпорядитись тими дарами, що Чарльз може йому дати.
Через три дні похмурі санітари Бедлама, не видавши ні звуку, потягли кричущого пацієнта кудись униз, на підземний поверх, який Ейзенхорт обладнав для лабораторії екстрених заходів.

Юрій Цорулік

Подобається

#873 в Детектив/Трилер
#311 в Трилер
#591 в Фантастика

У тексті є: подорож у часі, психіатрична лікарня бедлам, героїня із надздібностями

Відредаговано: 04.08.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись