Повернувшись додому, Аліса насамперед прийняла душ і зателефонувала до Максима Квітки. Сонний глухий голос, що пролунав у слухавці, дав дівчині зрозуміти, що друг ще в обіймах Морфею.
- Максиме, привіт, ти можеш приїхати сьогодні годині до п'ятої?
- Будь здорова, Алісо, щоб тобі все життя висипатись! Щось трапилося? - Квітка явно був незадоволений таким ранковим дзвінком.
- Можна і так сказати. У тебе вийде, ні?
Тільки тепер Максим почув нотки тривоги у голосі подруги. Сон злетів, ніби його здуло раптовим поривом вітру.
- Так, звичайно, до п'яти буду в тебе!
- Дякую, Максе. - Аліса натиснула клавішу відбою.
Максим Квітка напівсидів у ліжку з телефоном у руці і дивився на журнал дзвінків. Що ж могло статися, щоб Аліса Корснєва зателефонувала йому о дев'ятій ранку? У голові прокручувалися різні варіанти.
Вона чудово знала, що раніше півдня він ніколи не прокидається. А з урахуванням специфіки його роботи, яка полягала у мережевому обслуговуванні клієнтів, у яких завжди щось трапляється з комп'ютерами, він спокійно працював удома. Складений графік його присутності складався у щоденному он-лайні з трьох днів до півночі.
Однак вихідні у Максима все ж таки були. Сьогодні і завтра були саме ті щасливі дні, коли він міг робити що завгодно: хоч голяка по дому бігати під симфонічну музику, хоч спати з ранку до ночі. На сьогоднішній день він вибрав саме другий варіант і збирався дотримуватись його аж до самого вечора.
Ти можеш приїхати сьогодні годині до п'ятої?
Аліса зруйнувала його плани. Але та напруженість і хвилювання, що він почув у голосі дівчини, все змінювали. Виставивши собі будильник на три години, Максим перекинувся на інший бік і знову заснув.
#871 в Детектив/Трилер
#309 в Трилер
#591 в Фантастика
подорож у часі, психіатрична лікарня бедлам, героїня із надздібностями
Відредаговано: 04.08.2024