Розділ 3

— Добрий ранок! — весело вигукнула Люсі, коли Кет, ще сонна, зайшла на кухню, тільки-но прокинувшись.

— Добрий ранок, — промовила Кет зі стомленою посмішкою, розплющуючи очі, що наполегливо намагалися закритися знову. Вона явно ще не налаштувалася на новий день.

Кет зазвичай прокидалася рано, аби встигнути виконати всі свої справи, проте, звикаючи до нового місця і ритму життя, вирішила трохи розслабитися і дати собі відпочити.

Люсі поставила на стіл дві тарілки, гарно засервіровані, наче для ресторану. На них красувалася вівсянка з ягодами та хрусткою гранолою.

Кет не любила снідати. Її типовий ранок складався з чашки кави на ходу і блискавичного старту до роботи. Але, не бажаючи образити подругу, вона вирішила принаймні скуштувати те, що Люсі приготувала.

— Ммм, це неймовірно смачно! — вигукнула Кет із несподіваним захопленням. Їжа справді виявилася приємною на смак.

— Я знала, що тобі сподобається, — відповіла вона, задоволено спостерігаючи за реакцією подруги.

— Які в тебе плани на сьогодні? — запитала Кет, — Хочу поїхати по магазинах, прикупити трохи декору, матеріалів для малювання і ще дещо по дрібницям.

— О, чудово! Давай поїдемо разом, мені теж треба дещо купити, — підхопила Люсі, раптово зацікавлена.

— Супер! — радісно вигукнула Кетніс. День обіцяв бути цікавим. 

Кет усміхнулася,але глибоко в душі її не залишала тривога. Усе ніби складалося добре, але думки про те, що відбувається у Києві, з її колишнім чоловіком, не давали спокою. Як вона пояснить мамі, що все скінчено? Як почати цю розмову?

Пройшло близько двох годин, коли дівчата, нарешті зібравшись, вийшли з дому. Біля під'їзду на них чекала машина — стильна біленька Audi.

Заводячи машину, Люсі кинула погляд на аудіосистему й усміхнулася:

— Можеш підключитися й увімкнути свою музику, — показала вона пальцем на екран. — Цікаво, що ти слухаєш.

— О, це я можу! Обожнюю тебе, — відповіла Кет з піднесеним настроєм, швидко підключаючи телефон.

Уже за мить салон машини наповнився потужними ритмами *Paint the Town Red* від Doja Cat. Люсі ледь помітно підняла брови від несподіванки. Вона ніколи не вважала себе великою знавчинею музики, проте завжди охоче слухала плейлисти друзів. Для неї це був свого роду акт довіри — дозволити комусь увімкнути свою музику. Адже її власний музичний смак не раз піддавався критиці, тому такі моменти були дуже особистими та важливими для неї.

Наступні 30 хвилин дівчата весело співали, танцювали на місці та сміялися, забувши про час. Як з’ясувалося, їхні музичні вподобання були напрочуд схожі.

— Скоро будемо на місці, — промовила Люсі, переводячи погляд на навігатор. — Ще кілька хвилин, і будемо в торговому центрі.

Кет мовчки кивнула, все ще перебуваючи під впливом музичного драйву, що охопив їх обох.

Протягом найближчих трьох годин обидві дівчини були готові обійти всі куточки магазинів, куди тільки могли заглянути. Загубитися у виборі декору, книг, одягу стало для них звичною справою, але тепер це було вперше, коли вони робили це разом. Дивно, але здавалося, ніби вони знайомі цілу вічність, хоча насправді минуло лише кілька днів з моменту їхньої зустрічі.

— Кет, дивись, як тобі? Мені йде? — засміялася Люсі, приміряючи чудернацький капелюшок, який виглядав комічно на її голові.

— Дуже! Ахахах! — відповіла Кет, ледве стримуючи сміх.

— Понюхай це! Це просто неймовірний аромат, я не можу! — Люсі піднесла до носа свічку, що пахла солодкою полуницею. — О, полуниця! Це ідеально для моєї колекції свічок на полиці, — радісно додала вона, не стримуючи усмішку.

Дівчата купили купу всього: свічки, посуд, і навіть той чудернацький капелюшок. А ще їм залишилося стільки магазинів, які вони планували відвідати!

У книгарні вони розійшлися по різних відділах, з огляду на свої різні смаки. Люсі більше цікавили нонфікшн та любовні романи, тоді як Кет захоплювалася фентезі й драмами. Але коли вони перетнулися у відділі романів, обидві не могли не здивуватися через кількість обраних книжок, які в них набралося.

І, на подив самій собі, Кет зайшла у меблевий відділ та несподівано для себе купила гарну полицю, яка ідеально підійшла б для зберігання нових книжок.