Моя тридцята осінь у житті
Минає час немов у забутті
І наче маю я вже знати свою ціль,
Але блукає поміж вулиць моя тінь
І так проходить день за днем...
Втону в думках, наповнених дощем
Ніхто не допоможе, бо навколо
Немає вже нікого, хто б міг
подати рятувальне коло.
Усе нестерпне стало і пусте...
Я засміюсь почувши, що життя просте
Піднявши голову почую відповідь від неба:
"Ти мрій і дій. Немає ж іншого життя у тебе".
Відредаговано: 15.05.2026