Коло думок

30.

Моя тридцята осінь у житті
Минає час немов у забутті
І наче маю я вже знати свою ціль,
Але блукає поміж вулиць моя тінь

І так проходить день за днем...
Втону в думках наповнених дощем
Ніхто не допоможе, бо навколо
Немає вже нікого, хто б міг 
подати рятувальне коло.

Усе нестерпне стало і пусте...
Я засміюсь почувши, що життя просте
Піднявши голову питання задам в небо..
"Ти мрій і дій. Немає ж іншого життя у тебе".




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше