Коло думок

Фенікс

З вогню та попелу знову повстану.
Кістка до кістки, кров до крові.
В собі я сили знайду та дістану.
Стрімко взлітая в хмари багрові.

Горить моє серце. Тіло палає.
Тліють легені, відчувши повітря.
Вогняні крила широко розкриваю
І відчуваю кожен взмах мого пір'я.

Страху й тривог більше немає.
І темряви також, але це не суть.
Я відчуваю.... Я так відчуваю...
Як крила надії мене вгору несуть.

Подобається

#252 в Різне
#6 в Поезія

Відредаговано: 15.05.2026