Розділ 31

О п’ятій «Безіменний» ще спав. Даня не поспішав відчиняти. Діна знала його розклад до хвилини, тому для зустрічі обрала зачовгане кафе двома вулицями нижче. «Звичайне місце» для неї означало зону невидимості. Подалі від центру, колег і незручних запитань.

Остапенко вже чекав. Перед ним диміла кава. Він ніколи не дозволяв собі нічого міцнішого на таких зустрічах. Правила. Він обожнював правила, особливо ті, які порушував з методичним задоволенням.

Діна сіла навпроти, замовивши чай. Шоста чашка кави уже була б зайвою для її й без того натягнутих нервів.

— Виглядаєш втомленою, — зауважив він. 

— Виглядаю як завжди. Говори по суті.

Він не став витрачати час на прелюдії. Це була його найкраща риса. Здатність видавати факти без емоційного шуму. Вольт у лікарні. Струс, кілька переломів, тиждень стаціонару. Але головне не це. Справа офіційно перейшла до відділу. Більше людей, більше ресурсів, більше тиску згори. І офіційний виклик для неї.

— У статусі учасника подій, — Остапенко відпив каву, спостерігаючи за її реакцією. 

— Учасника? — Діна ледь підняла брову. 

— Офіційне формулювання. Вольт наполіг, поки його не завантажили в карету швидкої. Сказав, що ти знала про Коваленка і приховала це.

— Я повідомила, як тільки вважала за потрібне. 

— Він вважає, що не вчасно. 

— Ха. 

— Діно, — він на мить накрив її долоню своєю, але вона холодно відсторонилася. — Я на твоєму боці. 

Вона дивилася на нього, прокручуючи в голові його досьє. Сорок один рік, сімнадцять років у системі, дружина, яка подає каву на Пушкінській і навіть не підозрює, чому чоловік затримується на «чергуваннях». Їх симбіоз тривав чотири роки. Спочатку це був чистий бартер. Згодом щось складніше з його боку і ще простіше з її. Він отримував ілюзію важливості та те, чого йому бракувало вдома. Вона отримувала доступ до бази даних. Все чесно.

— Вольт тобою одержимий, — тихо промовив Сергій, нахилившись ближче. — Я бачив його в різних справах, він завжди тримав дистанцію, був сухим законником. А тут... Перше, що він спитав, ледь розплющивши очі: «Де вона?». Не про нападників, не про власні рани. Тільки «де вона».

Діна мовчки помішувала чай. 

— Тобі треба бути обережною, — вів він далі. — З усім цим. З ним, з анонімом. Ти граєш у щось, що ось-ось вийде з-під контролю.

Вона поставила чашку. Дзвін кераміки об стіл заставив Остапенка замовчати. 

— Сергію, — її голос був позбавлений будь-яких емоцій. — У нас є домовленість. Чітка і взаємовигідна. Ти постачаєш мені цифри і протоколи, я даю тобі те, що ти не можеш отримати вдома. Крапка. У межах цього договору твоя турбота про мій добробут не передбачена.

Він завмер, дивлячись прямо їй в очі. 

— Я знаю, чого ти хочеш насправді, — продовжила вона. — І ти тут саме тому, а не через хвилювання за мене. Не витрачай час на акторську гру.

Остапенко помовчав, а потім, і це вона в ньому поважала, не став заперечувати. По його обличчю ковзнула тінь посмішки, яка могла означати що завгодно. 

— Саме тому ти мені й подобаєшся. З тобою просто вести справи.

Наступні двадцять хвилин пройшли в сухому обговоренні деталей. Що казати на допиті, як обійти питання про транскрипти, які козирі Вольт тримає в рукаві. Остапенко знав кожен гвинтик у системі, і сьогодні він викручував їх для неї.

Коли інформація вичерпалася, Діна підвелася. 

— Дякую. 

— Діно, — він теж встав. — Те, що я сказав про Вольта... я не жартував. Він не просто детектив, який веде справу. І ти для нього точно не просто свідок.

— Я почула, — кивнула вона, накидаючи куртку. — До побачення, Сергію.

Вона вийшла в прохолоду харківського вечора. Сумська вже спалахувала першими вогнями, а повітря пахло мокрим асфальтом і бензином.

«Де вона?» — Діна смакувала ці слова, наче дороге вино.. Детектив Вольт, який мав бути лише фоновою фігурою, раптом перетворився на ферзя. Його несподівана одержимість не ламала її сценарій, а навпаки робила його глибшим, додаючи ідеальне паливо для наступного акту. Те, що він грав на протилежному боці дошки, більше не було проблемою.  Діна підняла комір і розчинилася в натовпі, вже вибудовуючи план на завтрашній візит до відділку.