Не ступай в глиб лісної чаші, коли жовтнева листва опала, не сиди біля багаття та не розповідай, не згадуй небилиць про народ із самих глибин. Не говори про фейрі, банші, русалок чи ж болотні вогні, не згадуй, не клич біду.
Не клич лихо, не читай вголос старі запилені книги, не малюй рун, не знаючи мови їхньої. Не торкайся дивакуватих речей, що в домі з’являються неочікувано, і ніякому разі не забувай домового свого задобрювати.
Тримай міцніше в рукаві захисні амулети; розсипай на порозі під килимком сіль священну; чіпляй цибульні й часникові в’язанки-коси, плети вінки із маку, полину та м’яти; перед сном молитву шепчи. По ночі закривай міцніше двері на всі замки, і підкови ні в якому разі не знімай. Хрестика срібного ніякім разі з шиї не знімай.
Не ходи біля вод озерних, там водяний чатує. Не ходи по ночі одна, на гіллі дерев більвізи грайливо за тобою спостерігають. Ступай обережно і каміння оминай, там злі-фріди причаїлись.