Колискові для мертвої води
Пролог. Той, хто йде по воді
Босфор не пробачає брехні. Він пам’ятає все: кожну сльозу, кожну обіцянку, вимовлену над його темними водами. І коли особняк Аданар здригається від нічного шторму, хвилі шепочуть імена тих, хто має заплатити.
Після смерті Аднана Зіягіла Ніхаль стала господинею будинку. Але цієї ночі їй сниться не чоловік. Їй сниться Фікріє. Не та, що стріляла собі в серце, а та, що тоне. Мокра, з синіми губами, з водоростями замість волосся. Вона простягає руку з-під води і шепоче:
«Ти думаєш, він твій? Особняк? Земля?.. Запитай у підвалу, Ніхаль. Запитай, звідки в Адана взялося золото».
Ніхаль прокидається від того, що її подушка мокра. Не від сліз. Вода в кімнаті пахне сіркою та старими монетами.
#83 в Фанфік
#248 в Містика/Жахи
Відредаговано: 28.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
