Глава 7

Сьогодні у Лоліти вихідний, вона запросила Неллі до себе у гості, дівчата п'ють чай і говорять. 

- Нелю, скажи мені, звідки ти знаєш про убивства, які я розслідую і хто винен у смерті моїх колишніх нянь і невідомої дівчини? 

Дівчина довше п'є чай для того, щоб уникнути відповіді на це запитання, Лоліта це помітила.

- Я чекаю відповідь на своє запитання, - дівчина уважно дивиться на подругу.

- Слухай, Лоліто, а навіщо тобі про роботу зараз думати? А давай змінимо тему.

Неллі нервово засміялася, Лоліті це не подобається.

- Ні, ми не змінимо тему, поки ти не відповіси на моє питання. 

- Лоло, мені пора іти, мама просила зайти до неї, мені час.

Неллі підвелася і буквально вибігла з кухні. Лоліту це здивувало й одночасно насторожило. Дівчина задумалася що приховує від неї подруга і чому не хоче відповідати на запитання. Лоліта намагалася заглінути у свідомість Неллі, але вона добре захищена, дівчина згадала, що її подруга ходила до місцевої відьми, от вона й поставила їй захист. Як же тепер дізнатися у Неллі звідки їй відомо про справу? Слідча вирішила запитати про це у Броніслава Броніславовича, але післязавтра.

Дівчина прибрала зі столу, потім пішла у кімнату й сіла читати книгу, раптом вона почула, що хтось на вулиці дуже гучно стукає наче чимось залізним, вона виглянула у вікно і побачила, що на подвір'я приземлилася  катріоманніта, це такий літальний апарат, він круглої форми, зверху закривається прозорим випуклим пласатиковим віконечком, яке опускається і піднімається. Водій керує цим апаратом стоячи, є руль для керування, спеціальні кнопки для цього ж. Працює апарат на енергії вітру. Катріоманніт призначений для пересування на невеликі відстані. 

Із літального апарата вийшов водій, Лоліта його знає, це її колишній наречений Таюмір. Вони мали одружитися рік тому, але прямо на весілля прийшла дівчина, яка вагітна від нього. Наречений підтвердив, що мав одночасно двох дівчат, звісно, Лоліта покинула хлопця і весілля не відбулося. Дівчина подумала, що її колишній наречений тут робить. Тим часом Таюмір швидко підійшов до дверей будинку і постукав у двері, Лоліта вирішила не відчиняти двері, добре, що світло погашене і він не побачив, що вона виглядає з вікна.

- Лоліто, відчини! Я прийшов для того, щоб  врятувати тебе!

Але дівчина вперто не відчиняє двері, але раптом вона почула голос Таюміра у своїй голові. Дівчина пошкодувала, що не поставила захст своєї свідомості.

" Лоліто, вічини двері, я прийшов для того, щоб тебе врятувати".

" І від чого ж ти хочеш мене врятувати?" - іронічно запитала дівчина.

"Тебе хоче убити Левчик Корнелій".

" Ти щось наплутав, Корнелій сидить у в'язниці, з якої неможливо утекти".

Левчик Корнелій це серійний убивця, якого Лоліта посадила у в'язницю на довічне.

" Я його бачив у центрі міста, він говорив про убивство зі своїм спільником".

" Ага, так я тобі й повірила, злочинець утік із в'язниці й пішов у центр міста та ще й обговорював свій майбутній злочин у людному місті. Такого просто не може бути".

" Ти мене розкусила, я просто хотів тебе побачити, адже досі тебе кохаю".

" Іди додому до своєї Ніколь, а мене забудь".

" Стосунки із Ніколь були помилкою, а синові я буду допомагати, розлучуся з дружиною, давай одружимося".

" Таюміре, я тебе більше не кохаю і ніколи не буду з тобою. Все, іди звідси й ніколи не приходь!"

Лоліта почала виштовхувати Таюміра зі своєї свідомості, за пів години у неї це вийшло, колишній наречений Лоліти зайшов у катріоманніту і полетів із подвір'я, а дівчина продовжила читати книгу.