Глава 4

До Лоліти у кабінет прийшли син та чоловік Мар'яни Мирославівни, вони сидять у кабінеті. 

- Лоліто Тимурівно, після того, як ви були позбавлені титулу принцеси і вигнані разом з королевою із замку, Мар'яночка залишилася працювати у замку тільки тепер у кухні. Одного разу вона прийшла і сказала, що дізналася про людину, яка хоче попросити у Тіонуса безсмертя і він убив короля Тимура, а наступного дня її знайшли мертвою, - розповів Макар Макарович, чоловік Мар'яни Мирославівни, у чоловіка на очах забриніла сльоза.

Лоліта записала свідчення, знову усе веде до замку короля і таємниці смерті її батька тринадцять років тому. 

Раптом Лоліта згадала, що у неї була ще одна нянька, Макій Леоніда Даріївна, дівчина вирішила знайти її і уберегти від смерті. Дівчина зателефонувала у інформаційний відділ і попросила нажати всю інформацію про, як сподівається Лоліта, ще живу колишню свою няньку. Їй відповіли, що максимум через три години все слідча зможе прочитати все, що відомо про жінку. 

Через три години Лоліта дійсно читала автобіографію Леоніди Даріївни, яка закінчується тим, що жінка після звільнення із замку виїхала за кордон. Лоліта підняла голову і прошепотіла:

- Сподіваюся, що ви, Леонідо Даріївно далеко звідси і у повній безпеці, подалі від усього цього зла.

Колишня нянька Лоліти дійсно була далеко звідси, а от її племінниця, як на біду, жила у тому ж місті, що і колишня принцеса. Вона стала наступною жертвою невідомого злочинця, слідча та її колеги їдуть нс місце її убивства. Після цього Лоліта вирішила, що потрібно прослідкувати за замком короля, на щастя, вона знає закляття, яке може зробити людину невидимою, але не більше, ніж на дві години. Лоліта вирішила діяти негайно і нікому про це не повідомила, навіть Броніславу Броніславовичу.