Глава 1

Минуло 13 років

У кабінет до Лоліти зайшов її керівник.

- Лоліто, збирайся, знайшли тіло убитої жінки, вона була принесена в жертву Тіонусу. 

Лоліта швидко зібралася і сіла у службовий газарт, це такий транспорт, який працює на воді, треба крутити педалі всередині, щоб він їхав, керувати ним можна за допомогою спеціального руля, він зйомний. 

За годину слідча дісталася місця, де знайшли тіло, їй координати надав її начальник. Лоліта підійшла до керівника відділу, який розслідує убивства. Видно намальовані на тілі жертви знаки нескінченності, а це означає, що хтось приніс убиту в жертву для того, щоб отримати вічне життя.

- Добрий день, у нас тут тіло невідомої.
Дівчина поглянула на тіло і зблідла.

- Це Краса Лея Марківна, вона була моєю нянькою, - тихо сказала Лоліта, з її очей потекли сльози. 

- Отже, особистість убитої ми практично встановили. Тепер залишається найважче, це знайти убивцю, - констатував Мирний Мирон, записав усе в протокол.

- Думаю, що потрібно знайти родичів убитої, - сказав хтось із колег Мирона.

- Лея Марківна часто мене брала з собою додому, звісно, таємно від мами й тата, тому я знаю, де  живуть її чоловік і діти і зможу сама поговорити з ними.

- Але вони могли переїхати, адже минув не один рік. Я розумію ваші емоції, ця справа для вас особиста і якщо ви будете діяти самостійно, я поговорю із Броніславом Броніславовичем про те, щоб вас відлучити від цієї справи, - сказав Мирон Романович і помахав вказівним пальцем перед Лолітою. 

- Але я все - таки перевірю чи живе сім'я Леї Марківни за в тому будинку, якщо так, то я з ними поговорю, -  упевнено відповіла Лоліта, хоча розуміє, що Мирон має рацію.

- Добре, але не самі, а з кимось із колег ідіть.

- Добре, я зроблю так, як ви сказали.

Тіло забрали й повезли у морг, а Лоліта повернулася у бюро.