Розділ 6

Жіночий спортивний клуб “Колібрі” розташовується у дворі. Його рожева вивіска, частково схована за кількома кущами з такими ж рожевими бутонами троянд. Цей заклад викликає відчуття затишку. 

— Доброго дня, — мене зустрічає привітною посмішкою на вході рудоволоса адміністраторка. На її грудях розташовується бейджик з ім'ям “Аліна”. — Ви хочете записатися на групове заняття чи індивідуальне? 

— На групове, — відповідаю й паралельно розглядаю залу. Мені подобаються пастельні кольори стін, на яких висять картини та принти з квітами й пташками. Найбільшу увагу привертає зображення тої самої колібрі, в честь якої, мабуть, назвали клуб.

— Може ще індивідуальний масаж замовите? — Продовжує пропонувати дівчина й підходить до свого робочого столу. Вдивляється в екран монітора. — Так ефективніше. Наша найкраща масажистка Люба якраз вільна і зможе вас добре розігріти. Потім обмотає у плівку. Ви підете на кардіо, побігаєте трохи й на стрип-пластику. Вже за два тижні таких занять побачите феноменальний ефект. Схуднете вдвічі.

— Якщо так, то записуйте. Кожна жінка мріє схуднути, в не залежності від своєї реальної ваги.

Вона усміхається й киває.

— А після всього ми приготуємо вам кисневий коктейль. Ви посидите на нашому супер м’якому зеленому диванчику, розслабитеся. У нас тут дуже дружній, сприятливий простір, де ви можете відновитися від того стресового життя, яке є поза межами клубу. — Дівчина показує рукою кудись вбік й робить перелякані очі, ніби й справді боячись страшного світу навколо. — Ми любимо наших клієнтів і все для них робимо, щоб вони були щасливі.

— А масаж голови та обличчя в такому випадку зробите? От що б мене реально розслабило.

— Сьогодні на жаль ні, — каже рудоволоса, не змигнувши, — та до наступного вашого візита — підготуємося.

Я усміхаюся ширше. Таке спілкування й головне підхід до клієнта мені подобаються. 

Вона щось друкує на комп’ютері. 

— Все готово, — каже нарешті, — після розрахунку проведу вас. 

Я оплачую масаж й одне заняття у залі (до якого входить і стрип-пластика) й слухняно йду за Аліною.

Ми підходимо до світло рожевих дверей, у які адміністраторка стукає. Аліна відкриває двері й звертається до стрункої жінки років п'ятдесяти в білому халаті.

— Любонько, ця дівчинка до тебе. Зроби все як для найкращого і найулюбленішого клієнта.

Після цього рудоволоса зникає, а я несміливо проходжу всередину. Ще досі усміхаюся від слів Аліни. Лише за одне слово “дівчинка” я готова купити в них купу нових процедур. От що значить хороше обслуговування і ввічливість.

— Роздягайтеся до трусиків, якщо це стрінги, або можете зняти їх зовсім чи посунути, бо я розтиратиму найбільше сідниці та стегна.

Я трохи знічуюся, але роблю, як мені сказали. Очікую, що буде боляче. Проте цього не стається. Вона просто розігріває мене масажними щітками й руками та втирає в шкіру якийсь крем.

— Зараз обмотаю плівкою і будете потіти. Ви навіть уявити не можете, яка піде чистка організму.

Потім вона старанно обмотує мене плівкою так, що я ледь пересуваюся. Натягую лосини та футболку й після цього йду на бігову доріжку. 

В мене є чітка інструкція бігти без зупинок п'ятнадцять хвилин. Тож коли вони нарешті закінчуються, я голосно видихаю й швидко сходжу з доріжки. Сил моїх більше немає. Але бути стрункою та красивою на своєму весіллі, то гарна мотивація.

— Вас вона також заганяла? — Лунає голос збоку. 

— Хто? — Автоматично питаю й повертаюся. Переді мною стоїть маленька струнка білявка. Доволі симпатична. Підтягнуті руки, округлі стегна. На щічках ямочки. Блакитні, розумні очі.

— Люба, — сміється вона. — Ця жінка — просто богиня масажу, але після неї важко тіло назад до купи зібрати, бо вона промацує кожен м'яз, навіть маленький.

— А-а, ви праві, — знижую голос. — Скажу по секрету, що я навіть не уявляю, як дотягну себе до зали зі стрип-пластикою, бо ледь ноги пересуваю.

— Важко завжди буде, але аж так погано як тепер — то це лише зараз, якщо не закинете. І щоб підтримати, я проведу вас й приєднаюся на танцях.

Ми разом заходимо до зали. Кучерява симпатична ведуча з широкими стегнами й в чорних блискучих лосинах вже чекає на нас. 

— Мене звати Роберта, — представляється вона, — Я навчатиму вас рухатися плавно, відчувати своє тіло й бути жінкою.

— Давно час цьому навчитися, — сміється моя супутниця поруч, — а то ж я в 37 ще не стала жінкою. Хоча з іншого боку… — білявка задумується.

Свій шлях у світ стрип-пластики я починаю з вивчення бачати. Звичайно, що без чоловіка. Сама. Але це і на краще.

Після заняття, коли ми вийшли з зали, білявка повернулася до мене:

— Мене звати Марія, а тебе?

Це дивно, що її ім'я таке ж, як у колишньої Павла. На мить уявляю, що це вона й мене сіпає. В моїй голові його колишня — самовпевнене стерво з поглядом сучки. А зараз переді мною стоїть мила й приємна дівчина. Та і скільки у місті тих Марій. Ні, це точно не вона. 

— Я Яна, — відповідаю нарешті. — Приємно познайомитися.