Я глянула на годинник. Часу дійсно залишалося замало, в годину пік їхати – ще те задоволення, а просити Юрія мене підвезти тепер не було можливості. До того ж він спав і я не хотіла його будити. Не хотіла знову повертатися до теми “Спробуємо все спочатку”! Не вийде. Мені важко було залишатися з ним під одним дахом, а про те, щоб лягти в одне ліжко взагалі не могло бути мови!
Я на швидку зробила бутерброд та каву і пробіглася по розкладу на сьогодні. Троє відвідувачів до обіду, отже навряд чи ми з Людмилою потеревенимо, а з новим начальством і поготів, бо треба скласти гарне враження.
Я закинула до рота жуйку і вже перед виходом нанесла краплю парфуму. В компанії з діловим костюмом вийшло майже ідеально, на мій погляд звичайно. Люда б сказала, що все це нудто, але в мене не було мети спровокувати боса і привернути зайву увагу. Нехай місце його коханки займе хтось інший. Виявляється ця роль мені зовсім не личить, бо навіть після тієї однієї ночі з Марком думки весь час до нього поверталися.
Поки я підфарбовувала губи, замість зборів думала про одне: чому Лісовський сам? У нього ж ідеальне комбо – зовнішність, гроші і запас сексуальної енергії, як у безперебійника. Камасутру вчити теж не треба, тоді що? Може він теж “одружений”, тільки не хоче реєструвати стосунки?
Я тряхнула головою, наче це допомогло б викинути дурні думки. Через Юрія перестала довіряти людям, а чоловікам і поготів, бо в кожному тепер бачила зрадника. Як з таким досвідом допомагати парам поновити стосунки?! Казати: краще розлучайтесь і починайте з чистого листа, все одно це не можна забути. Закінчуй, Настю, або тобі доведеться звільнитися і опановувати нову професію…
Позбутися цих нав’язливих образів вдалося тільки по дорозі, та й то лише тому, що все пішло через одне місце. Спочатку затрималося таксі, бо водій був не місцевим і переплутав адреси. потім його зупинив інспектор за перевищення швидкості. Поки вони розбиралися зі штрафом, я поклала на сидіння кілька купюр і вискочила з машини. Не дивлячись навколо, звичайно, бо всі жінки після бурних стосунків однакові. Треба ж було не побачити того підлітка на самокаті, адже він проїхав майже перед моїм носом і прямо через величезну калюжу!
Сніп бруду з найближчої калюжі вкрив мене ледь не з ніг до голови і відскочити я не встигла.
– Ну просто триндець! Трясця! Бісова халепа! – всі слова, які були у мене в запасі я проговорила вголос.
В сумочці була пачка вологих серветок, але з такою катастрофою вони не впоралися. Ну просто чудово! Я забігла у скляні двері офісу і одразу попрямувала до вбиральні.
Ти де?! Всі вже на місці!
Я ледь не впустила телефон, поки читала повідомлення від Люди. Сушарка за цей час майже впоратись з відмитими плямами і я повернула собі більш-менш адекватний вигляд. Чи думала, що повернула, бо коли нарешті забігла до конференц-зали, застигла на місці і взагалі втратила дар мови. Ні, цього просто не могло статися в реальному житті, бо за директорським столом сидів Лісовський.