"Колись ти зрозумієш..."

***

Колись ти зрозумієш, що, знецінюючи себе, ти сам показуєш іншим, як із тобою можна поводитися.

Ти кажеш: «Та я нічого такого не зробив». Хтось чує: «Це можна не помічати». Ти: «Та мені неважко».

І це приймається за правду. І дуже швидко люди починають думати, що тобі ніколи не важко.

Ти поступився — бо тобі не шкода. Допоміг — бо тобі нескладно. Промовчав — бо тобі байдуже. Вклався в щось по самі вуха — ну ти ж сам сказав, що «нічого особливого».

А потім одного прекрасного дня сидиш і ображаєшся: чому ніхто не цінує? А за що?

Ти ж сам роками ходив і розповідав усім, що твої зусилля — дрібниця.

Це взагалі дуже зручна схема. Ти сам себе зменшуєш, щоб ніхто не подумав, що ти хвалишся. Сам смієшся зі своїх досягнень, щоб не здатися зарозумілим. Сам робиш вигляд, що тобі нічого не коштувало те, на що пішло пів життя. А потім дивуєшся, що інші теж перестали це бачити.

Люди не телепати. Та й нащо витрачати зусилля, щоб когось поставити на п'єдестал. І дивитись в гору. Ні, так мало хто робить.

Якщо ти щоразу знімаєш із себе корону, не ображайся, коли хтось вирішить, що тобі вона й не потрібна. А вона тобі не тільки до лиця, а й по праву твоя.

І ні, не треба бігати й розповідати всім, який ти прекрасний. Просто перестань першим говорити про себе так, ніби ти тут випадково.

Бо є різниця між скромністю і звичкою вибачатися за власну цінність. І саме другу треба назавжди викинути з життя.

Колись ти зрозумієш, що ти дуже цінний. Особливо для себе




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше