"Колись ти зрозумієш..."

***

Колись ти зрозумієш, що життя забирає лише чуже.

Поки щось є поруч, здається, що так буде завжди. Саме тому кожну втрату сприймаєш так, ніби життя відібрало в тебе частину тебе самого. Боляче, прикро, незрозуміло. Постійно повертаєшся думками назад і шукаєш момент, у якому все можна було змінити.

Але минає час. І одного дня ловиш себе на дивній думці: якби те, що пішло, справді було твоїм, воно б нікуди не зникло.

Чуже можна тримати біля себе. Можна берегти, любити, вкладати в нього душу. Але своїм від цього воно не стане. Рано чи пізно життя все одно поставить кожну річ, кожну людину і кожну подію на своє місце.

І тоді розумієш, що не потрібно злитися на життя за втрати. Воно не забирало твоє. Воно лише звільняло місце.

Бо своє не потрібно просити залишитися. Своє не доводиться весь час рятувати. Своє не живе з тобою випадково.

Колись ти перестанеш боятися того, що щось може піти. Бо знатимеш: якщо це справді твоє, воно залишиться. А якщо пішло — значить, ніколи тобі не належало.

І, мабуть, у цьому найбільша чесність життя. Воно ніколи не забирає твоє. Воно забирає лише чуже.

Колись ти зрозумієш, що дійсно ТВОЄ завжди біля тебе

Ika Bila

Подобається

#191 в Не художня література
#1181 в Різне

У тексті є: думки про життя, кохання * самопізнання, пошук істинного шляху і себе

Відредаговано: 07.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись