Розділ 17. Анна.

Всю ніч я крутилася, наче на розпеченій сковороді.

Сашко спав, як янгол, а я то накривалася ковдрою з головою, то скидала її й дивилася в темряву стелі.

Дурний дотик. Невинний, швидкоплинний — але він, наче спалах, змусив серце затріпотіти і тепер не відпускає.

І чому я не змогла просто проігнорувати?

Субота почалася, як завжди, — мультики, какао, прибирання.

Я намагалася тримати голову зайнятою: винесла речі в хімчистку, прибрала шафу, навіть спекла Сашкові улюблений пиріг.

Але все одно ловила себе на думці, що чую його голос у голові.

«Завжди».

Він, що «Гарі Потера» передивився, їй-Богу! Ні, звичайно епічна по своїм емоціям. Але якого біса я так звилююсь?!

Ввечері Сашко, звісно, не дав мені спокою:

— А ми ще поїдемо на батут? Мишко й Микита сказали, що треба ще один раз, бо рекорд не побитий! – казав малий пережовуючи макарони з сиром. Поряд вальяжнотходив наш Семен. Він ще не пробачив мені того фінта, коли я відкинула його ногою. Але ж він бачив, що наш гість себе Сашка. Мігби і увійти в положення, врешті-решт. Ну розумний же кіт.

Тим часом син продовжував тріщати про батути, мʼякий басейн і гірки.

Я тільки зітхнула:

— Подивимося.

Неділя була трохи легша. Ми пішли в парк, я зустріла двох колег, поговорили про майбутній тендер — приємно було згадати, що я взагалі-то ще професіонал, а не просто «мама Сашка».

Але ввечері, коли Сашко ліг спати, я знову згадала в коридор, його теплу руку й той погляд, від якого мені стало гаряче.

І я злилася на себе. Справді злилася.

Понеділок

Ранок почався ще до дзвінка будильника. Я встала раніше, ніж Сашко, приготувала йому ланч-бокс, підготувала презентацію для зустрічі з клієнтом.

Все чітко, розплановано, без місця для сторонніх думок.

Навіть подивувалась сама собі, якою легкою сьогодні є моя голова. Давно такого не відчувала. Ніби все стало на  свої місця.

Сьогодні я напросилась разом з Наталею, бо хотіла ще заїхати в супермаркет на закупи, це як раз по дорозі. Тому біля школи я вийшла разом з сином.

Але коли ми вийшли з машини я побачила знайомий чорний позашляховик біля тротуару, серце знову зробило той самий клятий стрибок.

Артур стояв, спершися на машину, розмовляв із кимось по телефону.

І виглядав… занадто невимушено для раннього понеділка.

Сашко помітив його першим:

— Дивись! Це ж Мишків і Микити дядько!

Я зробила вигляд, що дуже зайнята сумкою, але, здається, це не врятувало мене від його усмішки, коли він закінчив розмову і рушив до нас.

-- Привіт, чемпіон! – промовив Артур і розворушив чуприну Сашка. А той, аж потягнувся за його рукою. От що не кажи, а мама не тато.. – Біжи в школу, мої хлопці вже там. А ми з мамою поговоримо.

Чоловік так швидко і впевнено це все проговорив, що Сашкові тільки й лишалось, що підкоритись і побігти в школу, а мені стояти і кліпати очима, коли цей нахаба дуже по-хазяйськи поклавши мені руку на поперек розвернув в сторону свого авто. Я відчула терло від його тіла навіть через легку куртку, а пальці міцно стискали мій бік.

-- Що ти робиш? – обурено прошипіла, намагаючись вирватись. Але куди там! Легше було стіну здвинути.

-- Викрадаю тебе! – змовницьки прошепотів на вухо, торкаючись губами до мочки. А мене наче струмом обдало! От що він зі мною робить!!

-- в сенсі?

-- в сенсі везу тебе на каву. Впевнений, ти сьогодні тільки зуби встигла почистити.

Я фиркнула.

-- Взагалі-то я сьогодні ще й попрацювати встигла.

-- ну я й кажу.. все встигла, а поїсти ні.

-- Я на дефіциті. У мене по часу!

-- Здуріла?! – вигукнув уже саджаючи мене в автомобіль. – з твоєю фігурою, тобі в профіцит треба спочатку, а не худнути! Це тобі Сергій таке сказав? – дивився на мене уважно, наче це для нього дійсно важливо.

-- Ой, всьо! – махнула зневажливо. – шо ти там, каву хотів? То поїхали! Чи хочеш дати для наших місцевих мамок ще більше приводів для пліток?!

--  Та чхав я на плітки! – озвався вже вмощуючись за кермом цього монстра на колесах.

-- А на мене?

-- А на тебе, ні. Тому і їдемо. – і зиркнув мене так, що я аж мурашками вся покрилась і вони своїм дружним табуном такі туди-сюди від маківки до пʼят.

От нашо я те ляпнула!!!!?