Вершина правди

Команда ступила на вузьку стежку, що вела до вершини гори. Вітер грав у їхніх волоссі, приносячи запах холодної свіжості й обіцянку змін. Лея відчувала, як серце б’ється швидше, але поряд із Каем вона відчувала спокій і впевненість.

— Ми майже на вершині, — прошепотів Кай, стискаючи її руку. — Все, що залишилось, — це останнє випробування.

Тіні минулого ожили на схилах гори. Образи зрадників, страхів і невдач виникали і зникали, як хмари в небі. Але тепер команда була готова. Кожен із них відчував силу любові і довіри, яка горіла всередині.

— Це перевірка наших сердець, — сказала Лоріна. — Тут правда відкриє все: хто ви є насправді.

Раптом стежка розкололася, і з темряви з’явився Тарвін, маг інтриг. Його очі світилися холодним світлом, а усмішка була жорсткою:

— Думали, що пройдете без боротьби? Останній вибір належить вам! — промовив він, і земля затремтіла під ногами.

Він поставив перед кожним із союзників ілюзію: вибір між власною вигодою і відданістю команді. Один із них вагався, поглядаючи на світ, що обіцяв легкі перемоги.

— Не піддавайся! — крикнула Лея. — Все, що ми пережили, не для того, щоб хтось обрав легкий шлях!

Кай крокнув вперед, тримаючи її за руку:

— Ми разом. Тільки разом ми сильніші за будь-яку ілюзію.

Союзник зупинився, подивився на команду і зітхнув. Він обрав довіру і єдність, і світло кристала Сірани розлилося над горою, розганяючи всі тіні.

— Наша сила — в серцях, — сказав Кай, відчуваючи, як віра і любов наповнюють його.

Лея підійшла до нього, і їхні погляди зустрілися. Слова були зайвими: їхня єдність говорила за них.

Тарвін відступив, розуміючи, що магія інтриг і страху безсила проти справжньої любові і дружби. Лоріна тихо промовила:

— Ви справді сильні разом. Моя роль тут завершена… або можливо, лише починається новий шлях.

Команда досягла вершини. Перед ними відкрився вид на долину, що сяяла під заходом сонця. Це був символ пройдених випробувань, перемог над страхами і зрадою, і доказ того, що любов і довіра — найсильніша магія у світі.

Лея притиснулася до Кая:

— Я люблю тебе, — тихо сказала вона.

— І я тебе люблю, — відповів він. — Разом ми подолаємо будь-які тіні, що ще з’являться на нашому шляху.

Вони дивилися на захід сонця, відчуваючи, як пройдені труднощі зміцнили їхню єдність і заклали основу для нового життя — життя, де команда і любов були непереможні.

— Разом завжди, — сказала Лея.

— Завжди разом, — відповів Кай, і промені сонця осяяли їх, даруючи силу, надію і впевненість у майбутньому.

Попереду ще залишалися дрібні випробування та інтриги, але тепер команда знала: вони здатні пройти будь-який шлях разом, а їхні серця вже ніколи не розлучить жодна тінь минулого.