Команда рушила далі, відчуваючи, що кожен крок наближає їх до кінця цього випробування. Лабіринт став ще темнішим, але тепер вони вже знали, що сила єдності і довіри сильніша за будь-які пастки.
— Ми пройшли вже так багато, — тихо сказала Лея, тримаючись за руку Кая. — Я боюся, але відчуваю, що попереду щось важливе.
— Страх — це добре, — відповів Кай, — він показує, що ми цінуємо те, що маємо. Але ми сильні разом.
Перед ними відчинилися величезні двері, на яких сяяли символи минулого і майбутнього. Лоріна стояла попереду, її погляд був сумішшю жалю і хитрості:
— Це останній лабіринт, — промовила вона. — Тут випробовується не лише ваша сміливість, а й здатність довіряти один одному до кінця.
Вони увійшли. Усередині було тихо, але холодні стіни відбивали їхні найглибші сумніви. Кожен член команди побачив себе перед вибором: піти власним шляхом чи залишитися з командою.
— Мені страшно, — зізналася Лея, тримаючи Кая за руку. — Що якщо ми не зможемо пройти?
— Тільки разом, — відповів Кай. — Я з тобою. Завжди.
Темрява спробувала заглушити їхні голоси, але світло кристала Сірани наповнило залу променями тепла. Тіні їхніх минулих помилок ожили, але любов і довіра робили їх незламними.
Раптом Лоріна підняла руку і вимовила закляття:
— Відчуйте правду про один одного. Хто ховає темряву у серці?
Перед очима всіх з’явилися ілюзії: Кай, що відвертався від Лєї; Лея, що залишала його; Ліан і Еліара, що сумнівалися у своїх рішеннях. Всі страхи і сумніви були оголені.
— Це не реальність! — крикнула Лея, кидаючись до Кая. — Ми знаємо один одного!
— Разом ми сильніші! — додав Кай, стискаючи її руку.
Союзники також об’єдналися, і їхні серця бились в унісон. Світло кристала стало променем сили, розганяючи темряву. Лоріна, бачачи це, похитала головою:
— Ніхто не пройде лабіринт, якщо не зрозуміє справжню цінність любові і дружби…
В останньому випробуванні союзники повинні були зробити вибір: допомогти тим, хто впав, або залишити їх наодинці. Один із членів команди, який раніше сумнівався, кинувся на допомогу.
— Я з вами! — крикнув він, і його серце стало частиною спільної сили команди.
Тарвін, маг інтриг, спробував втрутитися, але його магія була безсилою перед єдністю сердець.
Лея притиснулася до Кая:
— Я люблю тебе…
— І я тебе люблю, — відповів Кай. — Разом ми непереможні.
Попереду відкрився вихід із лабіринту. Сонячне світло пролилося на команду, і вони зрозуміли: вони пройшли всі випробування, зберегли єдність і любов. Лабіринт зник, залишивши після себе лише пам’ять про випробування і силу їхніх сердець.
— Разом завжди, — тихо сказала Лея.
— Завжди разом, — відповів Кай, і всі союзники посміхнулися, відчуваючи тепло та мир, яких вони так довго шукали.
Але на горизонті з’явилася нова постать — таємнича, з холодним поглядом і посмішкою інтриги:
— Історія ще не закінчена… — промовила вона.
Команда зупинилася, розуміючи, що навіть після перемог їх чекають нові виклики. Але тепер вони знали: любов, довіра і єдність — сильніші за будь-які тіні минулого і майбутнього.