Команда зупинилася перед величезними дверима, викарбуваними древніми символами, що світлися холодним блакитним світлом. Лея відчула, як її серце стиснулося: ці двері не обіцяли нічого доброго, але за ними чекала нова частина лабіринту, де вирішувалася доля команди.
— Ми готові? — запитав Кай, стискаючи її руку, відчуваючи, як її тремтіння передається і йому.
— Разом, — тихо відповіла Лея, і вони крокнули вперед.
Зал відразу змінився: темрява розступилася, і перед ними постала кімната, де світло кристалів грало на стінах, відбиваючи їхні найпотаємніші страхи. Тіні минулого ожили: союзники з’являлися у різних образах, виглядаючи підступними і недоброзичливими.
Раптом Лоріна з’явилася посеред кімнати. Вона була спокійна, але холодна, її очі світилися хитрістю:
— Думаєте, що минуле залишилося позаду? — промовила вона. — Секрети завжди повертаються.
— Ми знаємо один одного! — крикнув Кай. — Ніхто і ніякі тіні не розлучать нас!
Але тут сталося непередбачуване: один із союзників, який раніше здався надійним, почав сумніватися і відвернувся. Його очі блищали страхом і жадобою влади:
— Може, вони праві… Може, я йду своїм шляхом, — прошепотів він, відчуваючи тиск ілюзій.
— Не роби цього! — крикнула Лея, підбігаючи до нього. — Довірся нам! Ти сильний разом із нами!
Тут з’явився Тарвін, його посмішка була холодною і зловісною:
— Ваш союз крихкий. Достатньо однієї зради, щоб все зруйнувати.
Союзник вагався, але Лея обійняла його, а Кай притиснув до себе:
— Все, що нас роз’єднує, — лише страх! Тільки любов і довіра врятують нас!
Його погляд розтанув у щирості командного серця. Він зробив вибір і приєднався до них. Світло кристала загорілося сильніше, відганяючи темряву і ілюзії. Лоріна здивовано похитала головою:
— Ваша єдність… сильніша за мої хитрощі. Але я ще не закінчила.
Раптом із темряви з’явився ще один маг — незнайомець із холодними очима і суворою посмішкою. Він говорив тихо, але кожне слово було як лезо:
— Командо, ваші секрети важать більше, ніж ви думаєте. Хто з вас обере власну вигоду? Хто зрадить першим?
Команда відчула, як темрява пронизує їхні серця, але Лея кинулася до Кая:
— Ми разом! Це головне!
— Разом завжди! — відповів Кай.
Ілюзії розсіялися, а світло кристала стало променем надії. Союзники об’єдналися, і незнайомець похитався, зрозумівши, що сила єдності перевищує будь-яку магію.
Лея притиснулася до Кая:
— Я люблю тебе… — прошепотіла вона.
— І я тебе люблю, — відповів Кай. — Разом ми сильніші за будь-які тіні.
Попереду були ще лабіринти, інтриги та небезпеки, але тепер команда знала: любов, довіра і єдність сильніші за будь-які хитрощі і зраду. Вони крокували вперед, відчуваючи силу своїх сердець, які билися в унісон, освітлюючи навіть найтемніші шляхи майбутніх випробувань.
— Разом завжди, — тихо сказала Лея.
— Завжди разом, — підтвердив Кай, і світло кристала обвило їх теплим сяйвом, готове вести команду через всі майбутні небезпеки і інтриги, які ще чекали попереду.