Вогонь вибору

Команда пройшла вузьким коридором, де стіни були вкриті темними рунами, що випромінювали холодне світло. Кожен крок лунав відлунням сумнівів і страхів. Лея відчула, як її серце стискається, але Кай притиснув її до себе, передаючи силу своєї впевненості.

— Це місце живе нашими страхами, — тихо прошепотіла Лея. — Воно знає, що нас може розділити.

— Тільки якщо ми дозволимо, — відповів Кай. — Ми разом, і цього достатньо, щоб пройти через будь-яку пастку.

Раптом із темряви виступила постать, яку вони давно вважали загиблою — Лоріна, колишня союзниця, яка раптово з’явилася із холодним поглядом. Її голос був спокійним, але кожне слово відчувалося як удар ножа:

— Ви думаєте, що ваша любов і довіра врятують вас? Все, що я знаю про вас, робить мене сильнішою за будь-які серця.

Лея відчула холод у грудях: її давня подруга могла зрадити їх у будь-який момент. Кай помітив це і обережно взяв її руку:

— Не слухай її, Лея. Ми знаємо, хто ми. Ми разом.

Зал почав змінювати форму: підлога повільно ставала рідиною, яка відбивала найглибші страхи кожного. Тіні їхніх минулих помилок ожили, шепочучи сумніви, інтриги, навіть заклики до зради.

— Ми повинні пройти це разом, — промовила Лея, зібравши всю силу внутрішньої рішучості. — Ніхто з нас не залишиться самотнім.

Тут з’явився Тарвін, маг інтриг, який прагнув використати їхні слабкості:

— Ха! Ви думаєте, що довіра сильніша за страх? Давайте перевіримо це!

Ілюзії ожили з подвійною силою. Лея бачила Кая, який нібито залишав її, Кай — Лея, що відвертається. Ліан і Еліара теж відчували внутрішній розкол серед себе. Команді загрожувала не фізична небезпека, а психологічна пастка.

— Ми не можемо піддаватися! — крикнув Кай, обіймаючи Лею. — Все, що нас роз’єднує, — це лише страх!

Сірана піднесла кристал, який світив сильніше, ніж будь-коли. Його світло проникало в серця, пробуджуючи справжні емоції і зруйновуючи ілюзії. Лоріна, побачивши, що її спроби підірвати команду марні, похитнула головою:

— Ви справді єдині… — промовила тихо, відчуваючи, що сила єдності перевершує її хитрощі.

Але раптово один із союзників, який до цього сумнівався, опинився перед вибором: піддатися страху або залишитися з командою. Його руки тремтіли, але погляд Лєї і Кая наповнив його рішучістю.

— Я з вами! — крикнув він, і його серце стало частиною загальної енергії команди.

Тарвін відступив, розуміючи, що магія зради і страху слабка перед єдністю та любов’ю. Лея притиснулася до Кая, відчуваючи тепло його серця, яке здавалося сильнішим за будь-яку магію:

— Я люблю тебе, — прошепотіла вона, і в її словах відчувалася сила, яка перемагала навіть темряву.

— І я тебе люблю, — відповів Кай, стискаючи її руку. — Разом ми непереможні.

Попереду чекали нові лабіринти, інтриги та випробування, але тепер команда знала: їхня сила — в єдності, любові і довірі один одному. Вони крокували далі, готові подолати будь-які тіні минулого і майбутнього, адже серця, що б’ються в унісон, здатні освітлювати навіть найтемніші шляхи.

— Разом завжди, — тихо сказала Лея.

— Завжди разом, — підтвердив Кай, і світло кристала обвило їх теплим сяйвом надії, готове вести команду через будь-які небезпеки, які ще чекали попереду.