Команда рушила далі по лабіринту, але відчуття небезпеки не залишало їх. Стіни звужувалися, і відлуння кроків здавалось голосами минулого. Лея тримала Кая за руку, відчуваючи тепло його долоні, яке давало сили рухатися вперед.
— Чуєте це? — запитала Лея, прислухаючись до шепоту. — Мені здається, ніби сам лабіринт говорить із нами…
— Не тільки говорить, — промовив Кай, обережно освітлюючи дорогу кристалом Сірани, — він намагається спокусити нас страхами і сумнівами.
Раптом із тіней виник постарілий воїн із давніх легенд, яких ніхто не очікував зустріти. Його погляд був суворий, але не без жалю.
— Я чекав вас… — його голос лунав глухо, наче з далекого минулого. — Час розкрити правду, що прихована серед вас.
Команда насторожено зробила крок назад. Ліан нахилився до Еліари:
— Це пастка, я відчуваю…
— Можливо, — тихо відповіла вона, — але ми не можемо відступати. Не після всього, що пройшли.
Воїн вказав на одного із союзників, який до цього здавався безпечним.
— Він приховує більше, ніж думаєте, — промовив воїн. — Його серце сповнене страхом і бажанням влади.
Лея відчула, як холод пробіг по спині. Вона обернулася до Кая:
— Ми не можемо йому довіряти повністю… але він наш союзник.
— Любов і довіра сильніші за сумніви, — відповів Кай, обіймаючи її. — Ми разом, і це головне.
Сірана піднесла кристал, і його світло пронизало залу. Тіні почали зникати, але раптом новий ворог з’явився збоку: маг інтриг на ім’я Тарвін, який хотів використати розбіжності у команді для власної вигоди.
— Ви думаєте, що єдині сильні тут? — насмішкувато промовив Тарвін. — Я перетворю ваші страхи на зброю.
— Ми вже пройшли це! — крикнув Кай. — І ніхто не зламає нас тепер!
Лея підняла голову, дивлячись на всіх союзників:
— Ми довіряємо один одному. Це найсильніша зброя проти будь-якої магії.
І дійсно, коли команда об’єдналася, їхні серця та емоції створили магічний щит, який розвіяли темряву Тарвіна.
Втомлені, але переможні, вони рушили далі, знаючи, що попереду ще більше інтриг і небезпек, але тепер вони зрозуміли: любов, довіра і єдність сильніші за будь-які тіні минулого.
Лея знову притиснулася до Кая:
— Я боюся майбутнього… але з тобою я готова йти куди завгодно.
— І я з тобою, — відповів Кай. — Завжди разом.
І вони крокували вперед, серця їхніх союзників билися в унісон, надаючи світлу кристала нову силу і впевненість, що навіть найстрашніші випробування вони подолають разом.