Тіні правди

Команда ступила у залу, яка нагадувала давній храм із вікнами, крізь які просвічували холодні промені світла. Повітря було густим і важким, і кожен крок лунав як відлуння їхніх страхів. Лея відчула, як серце стискається, адже тут випробування було не просто магічним — воно було психологічним.

— Відчуваєте це? — тихо прошепотіла Лея, стискаючи руку Кая. — Це місце… воно читає наші думки.

— Ми сильніші разом, — відповів Кай, притискаючи її до себе. — І ніякі тіні не розлучать нас.

Раптом із темряви виступив Зарак, маг тіней, який керував лабіринтом. Його очі світилися холодом, а посмішка була повна зловісної впевненості.

— Ха! — пролунав його голос. — Любов? Довіра? Це лише маска слабкості. Лише зрада відкриє істину про ваші серця!

Тіні ожили, ілюзії ожили: Лея бачила Кая, який начебто відвернувся від неї; Кай — Лея, що мовби зрадила його. Додалося ще одне випробування: старі союзники почали сумніватися один в одному, і навіть Ліан і Еліара не могли зрозуміти, хто правий, а хто — ілюзія.

— Це не справжнє! — крикнула Лея, кидаючись до Кая. — Ми знаємо один одного!

— Разом! — відповів Кай, стискаючи її руку. І їхні серця, переплетені коханням, пробили ілюзії Зарака.

Сірана, відчуваючи довіру команди, активувала кристал. Світло пронизало залу, нейтралізуючи більшість магії тіней, але Зарак посміхався хитро:

— Ви позбулися ілюзій… але чи витримаєте випробування правди?

Раптом з’явився один із союзників, який до цього був тихим і спокійним. Він підійшов до Зарака і почав шепотіти:

— Я допоможу тобі… заради власної вигоди.

Лея відчула холод у грудях. Кай миттєво зрозумів, що це пастка.

— Ти не з нами! — крикнув він, виставляючи магічний щит.

— Я… я змушений! — промовив зрадник, але страх і внутрішня боротьба в його очах свідчили, що серце ще не втрачено.

Лея кинулася вперед, обійнявши його і шепочучи:

— Ти можеш зробити правильний вибір. Ми довіряємо тобі.

З її слів і сили любові Кая зрадник здригнувся, а магія тіней почала слабшати. Зарак відчув, що контроль над ситуацією вислизає.

— Ні! — закричав він, але світло кристала і сила сердець команди розвіяли його тіні.

Лея притиснулася до Кая, відчуваючи тепло його серця:

— Ми знову разом… і ніякі тіні не зможуть нас розлучити.

— Разом завжди, — відповів Кай, обіймаючи її ще сильніше.

Сірана підійшла ближче, тримаючи кристал:

— Тепер ми готові дізнатися правду про всіх нас… і пройти будь-яке випробування.

Команда зробила крок уперед, усвідомлюючи, що попереду ще більше інтриг, небезпек і таємниць, але разом вони стали сильнішими, і серця їхніх союзників билися в унісон, надаючи світлу кристала нову силу.