Розділ 104. Вогонь і тіні

Команда ступила у величезну залу, де стіни переливалися кольорами вогню та темряви одночасно. Промені світла від кристала Сірані відкидали химерні тіні, які рухалися незалежно від їхніх тіл. Лея відчула, як її серце б’ється частіше: тут випробування було особливо небезпечним.

— Відчуваєте? — прошепотіла Лея, стискаючи руку Кая. — Ця зала ніби живе власним життям.

— Я відчуваю, — відповів Кай. — Але ми разом, і навіть тіні не зможуть нас розділити.

Сірана тримала кристал, і він світів так яскраво, що здавалося, ніби світло пронизує саму темряву.

— Якщо ми пройдемо це, — промовила вона, — наші серця стануть міцнішими, ніж будь-яка магія.

Раптом з темряви вискочила постать Зарака, маг тіней, який керував лабіринтом. Його очі світилися холодом, а посмішка була зловісною.

— Любов і довіра? — засміявся він. — Ха! Це слабкість. Тільки страх і зрада відкриють істину.

Тіні ожили і почали атакувати. Ілюзії показували союзників один проти одного: Лея бачила, ніби Кай її зрадив, Кай — що Лея залишає його.

— Це не справжнє! — крикнула Лея, кидаючись до нього. — Я знаю тебе!

— І я знаю тебе! — відповів Кай, стискаючи її руку. — Разом ми сильніші за будь-які тіні!

Сірана активувала кристал, і світло розсіювало ілюзії, даючи команді шанс об’єднатися. Ліан і Еліара створили магічні бар’єри, нейтралізуючи напади тіней.

— Ваша сила у ваших серцях, — сказав Зарак, відчуваючи, як магія любові руйнує його ілюзії. — Але чи вистачить її на наступний крок?

Лея відчула, що їхня любов і довіра стали не просто захистом, а справжньою зброєю. Вона притиснулася до Кая, а він обійняв її так, ніби хотів передати всю силу свого серця.

— Ми зможемо все, — прошепотів Кай.

— Так, — відповіла Лея, і їхні погляди злилися, пробиваючи останні залишки темряви.

У цей момент Сірана, відчувши повну довіру команди, усміхнулася:

— Тепер ми непереможні, — сказала вона.

Темрява розступилася, а промені кристала Сірані освітлювали дорогу далі. Команда йшла вперед, розуміючи, що попереду ще більше випробувань, інтриг і небезпек, але разом вони могли подолати будь-який лабіринт, будь-які тіні і будь-які випробування долі.

Лея знову притиснулася до Кая і тихо прошепотіла:

— Я люблю тебе…

— Я теж, — відповів він, і їхні серця билися в унісон, даруючи світлу магії кристала нову силу.

Команда зробила крок уперед, і зал засвітився яскравим світлом надії. Вони знали: попереду ще багато небезпек, але разом вони стали незламними.