Команда ступила в залу, що нагадувала стародавній храм, оточений пламенем, яке не обпалювало, але світилилося магічною силою. Повітря було гарячим, а тіні на стінах рухалися, створюючи відчуття, що лабіринт спостерігає за кожним їхнім кроком.
— Це… справжнє випробування — подумала Лея, стискаючи руку Кая. — Тут немає місця для сумнівів.
— Я з тобою, — відповів Кай. — Навіть якщо хтось спробує нас зрадити, ми будемо разом.
Раптом із темряви вийшла Сірана. Її очі світилися страхом, але водночас рішучістю. Кристал у її руках світів червоним світлом, ніби відчуваючи небезпеку.
— Я мушу зробити це… — тихо сказала вона, ніби промовляючи заклинання собі.
— Сірана, ти не одна! — крикнув Кай. — Ми разом!
Але з тіні вискочив Дріан із холодною усмішкою.
— Любов вас не врятує! — сказав він. — Лише зрада покаже, хто сильний!
Тіні ожили, і почалася битва: ілюзії змушували союзників зневажати один одного, минуле оживало і провокувало на сумніви. Лея кинулася до Кая, обіймаючи його, а Ліан і Еліара створювали бар’єри, щоб захистити команду.
— Ми пройдемо через це! — крикнула Лея.
— Разом! — відповів Кай, і сила їхнього кохання розсіювала темряву.
Сірана, відчуваючи тиск магії, ненароком послабила кристал, і команда опинилася в пастці.
— Сірана! — закричав Кай. — Що ти зробила?
— Я не хотіла! — відповіла вона, тримаючи кристал.
Лея, розуміючи, що це останній шанс, об’єднала свою силу з Каем. Вогняна енергія сердець розлетілася по залу, нейтралізуючи тіні і зміцнюючи союзників.
— Ми впоралися! — видихнула Лея, обіймаючи Кая.
— Так, — відповів він, — і навіть зрада не зможе нас розлучити.
Але в очах Сірані все ще світилася тривога. Попереду ще більше випробувань, а деякі союзники могли здатися ворогами у найнеочікуваніший момент.
— Наступна зала відкриє істину про серця всіх нас, — промовила Еліара. — Готуйтеся до найнебезпечнішого випробування.
Команда глибоко вдихнула і ступила далі, відчуваючи, що кожен крок наближає їх до істини, але водночас загрожує новими небезпеками та інтригами.