Команда ступила у величезну залу, де стіни переливалися холодним світлом, а підлога ніби дихала під ногами. Повітря було насичене магією і страхом. Лея відчувала, як її серце б’ється в унісон з Каєм.
— Відчуваєш це? — запитала Лея, стискаючи його руку. — Лабіринт знову тестує нас…
— Я з тобою, — відповів Кай. — І навіть якщо хтось зрадить, ми вистоїмо разом.
Раптом із тіні виступила Сірана. В її очах світилися страх і рішучість. Вона тримала кристал, що світився червоним світлом.
— Я повинна діяти… — шепотіла вона, стискаючи кристал.
— Сірана! — крикнув Кай. — Ми разом!
Але з темряви вискочив Дріан із холодною посмішкою:
— Любов не врятує вас! Лише зрада покаже, хто справжній.
Тіні ожили, створюючи ілюзії, де союзники ставали ворогами. Лея кинулася вперед, обіймаючи Кая, а Ліан і Еліара створювали бар’єри, щоб захистити команду.
— Ми пройдемо через це! — крикнула Лея.
— Разом! — відповів Кай, і їхня сила любові розсіяла перші хвилі темряви.
Та несподівано з’явився новий ворог — величезна темна постать, що поєднувала тіні всіх попередніх противників. Його атака була майже нездоланною. Команда мусила діяти синхронно: Лея і Кай створювали бар’єри, Ліан і Еліара нейтралізовували пастки, а Сірана відновлювала кристал, який міг послабити ворога.
— Лея… — промовив Кай, стискаючи її руку, — якщо ми виживемо…
— Що? — її серце прискорилося.
— Я люблю тебе, — промовив Кай.
— І я тебе люблю, — відповіла Лея, і сльози радості виступили на очах.
Їхні слова зміцнили щит, і об’єднавши енергію сердець, команда завдала потужного удару. Темрява слабшала, магія лабіринту стихла, лишивши після себе слабке сяйво.
Але Лея помітила у погляді Сірані легкий сумнів і страх. Попереду ще залишалися випробування, і деякі союзники могли зрадити у найнеочікуваніший момент.
— Наступна зала відкриє істину про серця всіх вас, — промовила Еліара. — Готуйтеся до найнебезпечнішого випробування.
Команда глибоко вдихнула і ступила далі, знаючи, що їхня любов і довіра залишаються найсильнішою зброєю проти темряви і інтриг.