Розділ 99. Палац тіней

Команда ступила у залу, яка виглядала як величезний палац із переливчастими стінами, що відображали їхні страхи та сумніви. Повітря було густе, наповнене магією, а світло від кристала Сірані танцювало на стінах, відкидаючи тіні.

— Відчуваєте це? — тихо запитала Лея. — Лабіринт відчуває наші серця… і перевіряє їх.

— Я відчуваю, — відповів Кай, обіймаючи її руку. — Але разом ми сильніші за будь-які тіні.

Раптом з темряви виступила Сірана. Її очі блищали страхом і рішучістю. Вона тримала кристал, який світився яскравим червоним світлом.

— Мені доведеться зробити це… — прошепотіла вона, ніби переконуючи сама себе.

— Сірана! — крикнув Кай, виступаючи вперед. — Ми разом!

Але з тіні з’явився Дріан із холодною усмішкою. Його погляд був проникливим і жорстоким.

— Любов не врятує вас! — сказав він. — Лише зрада покаже, хто справжній.

Тіні ожили, створюючи ілюзії: союзники ставали ворогами, минуле оживало і провокувало на підозру. Лея кинулася до Кая, притискаючись до нього, а Ліан і Еліара створювали бар’єри, щоб захистити команду.

— Ми пройдемо через це! — крикнула Лея.

— Разом! — повторив Кай, і їхня сила любові розсіювала перші хвилі темряви.

Раптом справжній ворог з’явився перед ними — величезна темна постать, що поєднувала тіні всіх попередніх противників. Його атака була блискавичною. Команда мусила діяти синхронно: Лея і Кай створювали бар’єри, Ліан і Еліара нейтралізовували пастки, а Сірана відновлювала кристал, що міг послабити ворога.

— Лея… — тихо промовив Кай, стискаючи її руку, — якщо ми виживемо…

— Що? — її серце прискорилося.

— Я люблю тебе, — промовив Кай.

— І я тебе люблю, — відповіла Лея, і сльози радості виступили на очах.

Їхні слова зміцнили щит, і об’єднавши енергію сердець, команда завдала потужного удару. Темрява слабшала, магія лабіринту стихла, лишивши після себе слабке сяйво.

Але Лея помітила у погляді Сірані сумнів і страх. Попереду ще залишалося безліч випробувань, і деякі союзники могли зрадити у найнеочікуваніший момент.

— Наступна зала відкриє істину про серця всіх вас, — промовила Еліара, — готуйтеся до найнебезпечнішого випробування.

Команда глибоко вдихнула і ступила далі.

 

У наступних залах випробування ставали все більш особистими. Кожен член команди бачив власні страхи в магічних ілюзіях: Лея бачила, як Кай відвертається від неї; Кай бачив, як Лея здається ворогу; Ліан і Еліара стикалися з власними провалами минулого.

— Не вірте ілюзіям! — крикнула Лея. — Ми разом!

— Разом, — відповів Кай, і це відчуття любові та підтримки пробивало будь-які темні ілюзії.

Але зрада виявилася ближче, ніж вони думали. Сірана ненароком дозволила темній магії проникнути у захисний бар’єр, і команда опинилася в пастці.

— Сірана! — закричав Кай. — Що ти зробила?

— Я… я не хотіла! — заперечувала вона, але страх і тиск магії робили свою роботу.

— Нам потрібно працювати разом, — сказала Лея, об’єднуючи свою силу з Каем. — Любов і довіра сильніші за будь-яку зраду!

І саме в цей момент кристал Сірані вибухнув світлом, знищуючи тіні і пробуджуючи силу кожного члена команди. Вони встали, об’єднавшись ще міцніше.

— Ми пережили це, — видихнула Лея, обіймаючи Кая.

— Так, — відповів він. — Разом ми зможемо все.

Але Лея відчула легкий холод у погляді Сірані. Попереду ще багато темних інтриг, і довіра буде головним випробуванням.