Команда ступила у залу, яка була ще більш похмурою, ніж попередні. Стіни здавалося дихали темрявою, а повітря було насичене запахом магії і страху. Лея відчула, як серце б’ється швидше, а погляд Кая дарує відчуття захисту.
— Тут немає місця для сумнівів, — тихо сказала Лея. — Ми повинні бути разом.
— Разом, — відповів Кай, стискаючи її руку, — і навіть якщо хтось зрадить, ми вистоїмо.
Раптом з тіні з’явилася Сірана. В її очах блиснув страх, але в голосі була рішучість:
— Я… я мушу діяти, — промовила вона, тримаючи червоний кристал.
— Сірана, ми з тобою! — крикнув Кай. — Не піддавайся!
Але в той момент із темряви виступив Дріан із холодною усмішкою:
— Любов і дружба не врятують вас! Лише зрада покаже, хто сильний.
Тіні почали оживати, відтворюючи сцени, де союзники ставали ворогами. Лея кинулася вперед, притискаючи Кая, а Ліан і Еліара створювали магічні бар’єри, щоб захистити команду.
— Ми пройдемо через це! — крикнула Лея. — Разом!
— Разом, — відповів Кай, і їхня сила любові розсіяла перші хвилі темряви.
Та несподівано виявилося, що справжньою загрозою стає не лише зовнішній ворог, а й внутрішня боротьба: Сірана вагається. Її руки тремтіли, і кристал почав світитися сильніше, випромінюючи небезпечну енергію.
— Я… — прошепотіла Сірана, — я боюся…
— Ми разом! — Лея кинулася до неї, обійнявши її. — Нічого не зламає нас.
— Любов і довіра сильніші за будь-яку темряву, — тихо промовив Кай, об’єднуючи енергію серця з Лєєю.
Сірана, відчувши силу їхніх сердець, відступила і опустила кристал. Темрява навколо почала слабшати, і лабіринт ніби зітхнув.
— Ми зробили це, — видихнула Лея, притискаючись до Кая.
— Але попереду ще буде важче, — тихо сказала Еліара. — Наступна зала покаже, хто справжній союзник, а хто може зрадити.
Команда зібралася і ступила далі, знаючи, що попереду ще більше небезпек, але їхня любов і довіра залишаються головною силою, здатною подолати навіть найтемніші інтриги.