Лея, Кай і команда ступили у величезну залу, де магія лабіринту ставала все більш агресивною. Стіни переливалися червоним і фіолетовим світлом, а повітря ніби стискало груди. Кожен звук відлунював страхами і сумнівами.
— Ми повинні бути готові до всього, — прошепотіла Лея, стискаючи руку Кая.
— Разом, — відповів Кай, — навіть якщо зрада з’явиться поруч.
Раптом із тіні з’явилася Сірана, її очі світилися страхом і рішучістю. Вона підняла червоний кристал і промовила:
— Я не можу чекати… Це єдиний шанс вижити!
— Сірана, ти не сама! — крикнув Кай, виступаючи вперед.
Та раптом з’явився Дріан, його погляд був холодним і злим:
— Думаєте, любов врятує вас? Тільки зрада дає шанс на виживання!
Відчуття небезпеки накрило всіх. Лея, Кай, Ліан і Еліара об’єднали сили, створюючи щит світла навколо команди. Лея дивилася на Сірану:
— Ти частина нас. Ми пройдемо це разом.
Сірана похитала головою, вагаючись, але потім кивнула і опустила кристал. Її руки тремтіли, але вона залишилася з командою.
— Добре… — сказала вона, — залишаюся з вами.
Раптом з’явилися тіні минулого, що відтворювали сцени, де союзники здавалися ворогами. Кожен повинен був зробити вибір: довіряти чи піддатися страху.
— Лея… — тихо промовив Кай, — що б не сталося, ми разом.
— Разом, — підтвердила Лея, і вони об’єднали свої сили, створюючи світлову хвилю, що розсіяла тіні.
Але з темряви вискочила нова постать — невідомий ворог, який був сильніший за всіх попередніх. Він атакував команду, змушуючи їх використати всі навички та силу довіри.
— Ми пройдемо через це! — крикнула Лея. — Любов і відданість сильніші за будь-яку темряву!
Команда вступила у битву, яка визначить не лише їхню долю, а й справжню силу любові і дружби. Кожен рух, кожна атака, кожне об’єднання сил — це доказ того, що разом вони здатні подолати навіть найтемніші випробування.