Команда ступила у величезну залу, де світло билося крізь туман, а стіни здавалися живими. Кожен звук відлунював сотнею голосів — вони чули свої страхи, сумніви та сумні тіні минулого.
— Це… — прошепотіла Лея, — це немов лабіринт наших думок.
— Тримайся мене, — сказав Кай, стискаючи її руку. — Ми пройдемо це разом.
Раптом з’явилася Тінь, яка відображала їхні найглибші страхи. Вона говорила голосами близьких людей, намагаючись посіяти сумнів і розбити довіру.
— Кай… — Лея відчула холод страху, — а якщо все це правда? Якщо ми помиляємося?
— Ні, Лея… — відповів Кай, обіймаючи її — це лише ілюзія. Ми пройдемо це разом.
Тоді з’явилася Сірана. В її погляді читалася вагання і страх. Лея зрозуміла: навіть серед союзників можуть бути ті, хто піддасться спокусі.
— Ми разом, — тихо промовила Лея. — І навіть якщо зрада з’явиться поруч, наша любов і довіра залишаться непорушними.
Тінь набирала силу і почала відтворювати сцени, де один із союзників здавався ворогом. Кожен відчував, що його серце тестують на відданість.
— Сірана, що ти бачиш? — спитала Лея.
— Я… — Сірана зупинилася, поглядаючи на кристал у руках — я відчуваю спокусу. Але… я залишаюся з вами.
Раптом із тіні вискочив Дріан, усмішка холодна і жорстока:
— Думаєте, що ваша любов врятує вас? Тільки ті, хто здатен зрадити, виживуть!
Лея кинулася вперед, обійнявши Кая, а Ліан і Еліара допомогли нейтралізувати магічні пастки. Їхні серця билися в унісон, і світло їхньої відданості розсіювало тіні минулого.
— Наступна зала… — промовила Еліара — там визначиться, хто справжній союзник, а хто зрадник.
Команда зробила крок уперед, готуючись до найнебезпечнішого випробування, де любов, довіра і відданість будуть єдиною зброєю проти темряви та інтриг.