Розділ 74. Ілюзії та правди

Команда ступила у залу, де повітря було густим і пахло магією та старими спогадами. Стелі сяяли холодним сріблом, а кристали на стінах переливалися червоним і фіолетовим світлом, створюючи відчуття, ніби сама реальність сплітається з ілюзією.

— Лея… — тихо промовила Сірана, оглядаючись, — тут лабіринт змушує кожного зустріти свої страхи. Іноді навіть тих, кого ми вважаємо союзниками, може зрадити…

— Ми разом, — відповів Кай, притискаючи її до себе. — Ніхто нас не розділить, я клянусь.

Раптом із темряви з’явився чоловік у темно-синьому плащі з очима, що світилися холодним сріблом.

— Я Валаріон, — промовив він спокійно, — і я знаю, що ховає ця зала. Тут кожен мусить зіткнутися зі своїми найглибшими сумнівами і страхами. Лише ті, хто не злякається правди, пройдуть далі.

Лея обережно подивилася на Кая:

— Чи можна йому довіряти?

— Ми повинні довіряти один одному, — відповів Кай. — Все інше — лише ілюзія.

Раптом із тіні знову з’явився Араміс, цього разу з холодною усмішкою і вогняними очима:

— Думаєте, ваша любов врятує вас? Я покажу, що навіть найміцніші серця можна зламати!

— Ні! — крикнув Кай, стаючи перед Лея. — Ми разом! Ніхто нас не розділить!

Бій розгорівся блискавично. Лея і Кай об’єднали сили, створивши світловий щит, що відбив атаку Араміса. Ліан і Сірана допомагали нейтралізувати пастки, що прокинулися у залі.

— Ми витримаємо все, — сказала Лея, стискаючи руку Кая. — Любов сильніша за будь-які спокуси і обмани.

— І навіть якщо минуле намагатиметься нас розділити, — додав Кай, — ми залишимося одним цілим.

Зрадник, розгублений їхньою відданістю, відступив у тінь. Команда перемогла, але напруга залишалася: навіть серед союзників немає абсолютної безпеки.

Лея подивилася в очі Каю:

— Кай… — прошепотіла вона, — навіть у найтемнішу годину я хочу бути поруч із тобою.

— І я з тобою, Лея, — відповів Кай, обіймаючи її міцніше. — Разом ми пройдемо через будь-які випробування.

Валаріон кивнув і промовив:

— Наступна зала відкриє істину про серця всіх вас. Лише ті, хто здатний на відданість, пройдуть її живими.

— Ми готові, — сказала Лея, стискаючи руку Кая.

— Завжди разом, — тихо промовив Кай, і їхні серця билися в унісон, готуючи команду до нового випробування.

Світло їхніх сердець розсіювало тіні минулого. Лабіринт ще не відкрив усіх своїх таємниць, але любов і довіра Лєї та Кая стали найсильнішою зброєю проти темряви, інтриг і зрад.

— Наступна зала… — промовила Сірана, — там ми дізнаємося правду про себе і про тих, кого любимо.

Лея притиснулася до Кая, відчуваючи, що навіть якщо з’являться нові пастки і спокуси, вони пройдуть їх разом.