Розділ 68. Серця у вогні

Команда увійшла у величезну залу, де стіни переливалися пурпуровим і смарагдовим світлом, а підлога блищала кристалами, які відбивали їхні тіні. Повітря було насичене магією, і кожен крок лунав глухим відлунням.

— Відчуваєте? — тихо промовила Сірана, обережно оглядаючись. — Лабіринт ніби живий, і він знає наші страхи.

— Ми разом, — відповів Кай, притискаючи Лея до себе. — Ніхто не розділить нас.

Раптом із темряви з’явився новий герой — чоловік у чорному плащі з очима, що світилися сріблом.

— Я Солан, — промовив він, — і я знаю секрети лабіринту. Але моя допомога має свою ціну.

Лея подивилася на Кая:

— Чи можемо ми довіряти йому?

— Ми повинні довіряти один одному, — відповів Кай. — Все інше — лише випробування.

Раптом Араміс різко кинуся вперед із кинджалом, спрямованим на команду.

— Ти зрадив?! — крикнула Лея, відчуваючи холодок у серці.

— Лабіринт змушує вибирати, — промовив він, холодно усміхаючись. — І я обираю себе.

— Ні! — крикнув Кай, стаючи перед Лея. — Ми разом, і ніхто нас не розділить!

Бій розгорівся миттєво. Лея і Кай об’єднали сили, створивши світловий щит, який відбив атаку Араміса. Ліан і Сірана допомагали, нейтралізуючи пастку.

— Ми пройдемо це, — сказала Лея, стискаючи руку Кая. — Любов сильніша за будь-які інтриги.

— І навіть якщо минуле намагатиметься нас розділити, — додав Кай, — ми залишимося одним цілим.

Зрадник, розгублений їхньою відданістю, відступив у тінь. Команда перемогла, але тривога залишилася: навіть серед союзників немає абсолютної безпеки.

Лея подивилася в очі Каю:

— Кай… — прошепотіла вона, — навіть у найтемнішу годину я хочу бути поруч із тобою.

— І я з тобою, Лея, — відповів Кай, обіймаючи її міцніше, — разом ми пройдемо все.

Раптом Солан зробив крок уперед і заговорив:

— Наступна зала не для фізичної сили, а для серця. Лише ті, хто здатний довіряти, пройдуть через неї живими.

— Ми готові, — сказала Лея, стискаючи руку Кая.

— Завжди разом, — тихо промовив Кай, і їхні серця билися в унісон, готуючи команду до нового випробування.

Світло їхніх сердець розсіювало тіні минулого і прокладало шлях вперед. Лабіринт ще не показав усіх своїх таємниць, але любов і довіра Лєї і Кая стали найсильнішою зброєю проти темряви.

— Наступна зала… — промовила Сірана, — там ми дізнаємося правду про себе і про тих, кого любимо.

Лея притиснулася до Кая, відчуваючи, що навіть якщо пастки з’являться знову, вони пройдуть їх разом.