Розділ 64. Лабіринт спокус і таємниць

Команда пройшла через вузький коридор, де стіни переливалися холодним синім світлом. Лабіринт мовчав, але кожен крок лунав відлунням їхніх сумнівів.

— Відчуваєте це? — тихо промовила Сірана. — Лабіринт майже живий… і він грає з нашими страхами.

— Ми разом, — відповів Кай, притискаючи Лею до себе. — Ніхто не розділить нас.

Раптом з тіней з’явилася молода жінка в темному плащі. Її очі світилися холодним світлом.

— Вітаю, — промовила вона, — я Елія. Я знаю лабіринт і його секрети, але допомога має свою ціну.

Лея обережно кивнула:

— Ми слухаємо. Але як нам бути впевненими, що вам можна довіряти?

— Я можу направити вас до серця лабіринту, — відповіла Елія, — але тільки якщо ви пройдете випробування: кожен має зізнатися у найглибшій таємниці свого серця.

— Тільки ми один одному можемо довіряти, — сказала Лея, стискаючи руку Кая.

— І навіть якщо минуле намагатиметься нас розділити, — додав він, — ми залишимося одним цілим.

Команда опинилася перед кристалом, який відображав страхи і бажання кожного. Лея бачила себе саму, стоячу в темряві без Кая. Кай бачив Лею, яка відвертається від нього.

— Це… — прошепотіла Лея, — пастка.

— Не дивись на ілюзії, — крикнув Кай. — Дивись на мене! Ми разом!

Вони об’єднали свої серця у світловий потік, який розсіяв ілюзії, але лабіринт залишив нову загрозу: зрадник серед союзників спробував використати їхню довіру.

— Чому ти? — запитала Лея, відчуваючи біль і шок.

— Лабіринт перевіряє вашу відданість, — промовив зрадник, холодно усміхаючись.

Команда об’єднала сили і нейтралізувала загрозу, але кожен відчував тривогу: навіть серед союзників не можна бути впевненими.

Лея притиснулася до Кая:

— Ми пройдемо це, — сказала вона. — Бо любов сильніша за будь-які інтриги.

— І навіть якщо тіні минулого намагатимуться нас розділити, — додав Кай, — ми залишимося одним цілим.

Світло їхніх сердець проклало шлях крізь лабіринт, де кожен крок стає випробуванням довіри, сили серця і любові, а зрада і інтриги роблять випробування ще небезпечнішими.

— Кай… — тихо сказала Лея, притискаючись до нього, — навіть у найтемнішу годину я хочу бути поруч із тобою.

— І я з тобою, Лея, — відповів він, обіймаючи її, — разом ми пройдемо все.

Команда рушила вперед, відчуваючи, що лише тримаючись разом вони зможуть подолати всі інтриги, пастки і випробування, які чекали попереду.