Розділ 49. Таємниці минулого

Лея і Кай йшли попереду команди через величезний зал, де стіни були вкриті сяючими кристалами. Світло від кристалів відбивалося у їхніх очах, створюючи відчуття магічної реальності. Але в повітрі висіла напруга — кожен крок міг стати початком нового випробування.

— Мені здається, що цей лабіринт знає більше про нас, ніж ми самі, — прошепотіла Лея, тримаючись за руку Кая.

— Можливо, — відповів він, притискаючи її до себе, — але разом ми сильніші за будь-яку таємницю.

Раптом із тіні з’явилася постать — жінка в темному плащі, обличчя якої ховалося під капюшоном. Вона рухалася плавно, як тінь, і її присутність відразу насторожила команду.

— Хто ви? — запитав Торін, висуваючи меч.

— Мене звуть Сірана, — промовила вона м’яким, але холодним голосом. — Я знаю ваш шлях і знаю, що тут приховано. Але ви повинні вибрати: довіряти мені чи залишатися сліпими.

Лея відчула, як серце стискається від напруги.

— Чому ми повинні вам вірити? — запитала вона. — Ми вже пережили зраду, і довіра — це все, що залишилося.

— Тому що я теж була зраджена, — промовила Сірана, відкидаючи капюшон. Її очі блищали смутком і рішучістю. — І я хочу допомогти вам пройти лабіринт. Але вибір завжди за вами.

Кай крокнув уперед і поглянув на Лею:

— Ми повинні слухати серце. Якщо ми об’єднаємо сили, навіть новий союзник може стати нашою силою.

Лея кивнула і обережно простягнула руку Сірані:

— Ми ризикуємо довірою, але… разом ми сильніші.

Сірана торкнулася її руки, і з цього дотику пройшла хвиля світла, яка зміцнила єдність команди. Ліан теж відчув цю силу і посміхнувся, розуміючи, що минулі страхи поступаються місцем новій надії.

— Разом ми пройдемо все, — промовив Торін, відчуваючи підтримку всіх союзників.

— І навіть якщо минуле намагатиметься нас зламати, — додав Кай, обіймаючи Лею, — ми залишимося разом.

Раптом кристали під ногами спалахнули яскравим золотим світлом, і лабіринт відкрив новий коридор. Попереду на них чекала глибша таємниця — і нові випробування, де довіра, любов і відданість стануть єдиною зброєю проти темряви.

— Лея… — прошепотів Кай, притискаючи її до себе. — Я відчуваю, що попереду щось велике. І ми пройдемо його разом.

— Разом, — відповіла Лея, відчуваючи, як їхні серця б’ються в унісон. — Разом ми непереможні.

Світло любові і довіри розсіяло тіні лабіринту, відкриваючи новий шлях у глибини невідомого. Попереду чекали небезпеки, інтриги і зрада, але тепер команда знала: навіть у тіні минулого їхня єдність — найсильніша магія.