Розділ 45. Тіні довіри

Лея і Кай разом із Іларією, Торіном і Ліаном ступили на вузьку платформу, що ширяла над безмежною прірвою кристалів. Світло переливалося навколо, створюючи відчуття спокою, але Лея відчувала тривогу, що не давала їй спокою.

— Кай… — тихо прошепотіла вона, стискаючи його руку. — Мені здається, що щось не так.

— Що ти відчуваєш? — запитав він, дивлячись у її очі.

— Як ніби хтось із наших союзників приховує щось… — зізналася Лея, відчуваючи холодок по спині.

Іларія підвела погляд, ніби прислухаючись до чогось невидимого.

— Ви не самі, — промовила вона тихо. — Довіра зараз — наша найсильніша зброя.

Раптом Ліан зупинився і зробив крок назад, очі його блищали тривогою.

— Що сталося? — спитав Торін, помітивши зміну в його поведінці.

— Я… я отримав сигнал із свого світу, — промовив Ліан, дивлячись кудись убік. — Хтось знає про наш шлях і може скористатися нашою силою… Я боюся, що нас можуть зрадити.

Лея відчула, як серце стискається від страху. Вона кинула погляд на Кая, і він розумів її мовчазно: довіра — ключ.

— Ліан… ти маєш на увазі, що хтось із нас може працювати проти нас? — тихо запитала вона.

— Я… — Ліан відвів погляд. — Я не хочу цього робити… Але я отримав наказ від сил, що контролюють мій світ. Вони вимагали, щоб я віддав кристали сили команди.

— Ліан! — Кай нахилився до нього, очі сповнені болю та рішучості. — Ми віримо в тебе! Тепер вибір за тобою: чи ми разом, чи ти підеш шляхом зради.

Ліан опустив голову, відчуваючи вагу свого рішення.

— Я… я не хочу зрадити вас, — промовив він, стискаючи кулаки. — Але я боюся за свій світ…

— Тоді довірся нам, — Лея обережно взяла його за руку. — Разом ми знайдемо спосіб захистити і твій світ, і наш.

Слова Лєї пробили темряву, що висіла над ними. Ліан відчув, як його страх поступово змінюється на рішучість.

— Добре… — прошепотів він. — Я залишаюсь з вами. Я відмовляюся виконати наказ. Разом.

Кристали під ногами загорілися яскравим світлом, відчуваючи єдність команди. Але тіні інтриг залишилися. Десь у глибині лабіринту темрява готувалася до нового удару.

— Ми пройдемо це, — Кай притиснув Лею до себе, відчуваючи силу їхньої любові. — Ні зрада, ні темрява не зможуть нас роз’єднати.

— Разом… — Лея посміхнулася, відчуваючи, що навіть у момент небезпеки їхні серця б’ються одним ритмом.

Платформа загорілася золотим світлом, відкриваючи шлях у нові лабіринти. Попереду на них чекали нові випробування, інтриги та небезпеки, але тепер вони знали: навіть у тіні довіри і любові здатні бути сильнішими за будь-яку загрозу.