Розділ 30. Танок світла та тіні

Лея і Кай ступили на платформу, яка мерехтіла ніжним сріблястим світлом. Кожен кристал під ногами відгукувався на їхні кроки, немов живий організм. Повітря було насичене енергією планети, а серця героїв билися в унісон із пульсом кристалів.

— Кай… — прошепотіла Лея, обводячи поглядом величезні кристали. — Це відчуття… наче сама планета слухає нас.

— І водночас відчуваєш, що вона випробовує нас, — відповів Кай, стискаючи її долоню. — Кожен крок тут має значення.

Раптом із темного проходу вирвалася нова істота. Її тіло переливалося пурпурними і золотими відтінками, а очі світилися мудрістю і силою. Лея відчула хвилю страху, але Кай притиснув її до себе:

— Тримайся за мене. Ми разом — і це наша сила.

Істота рухалася навколо, створюючи хвилі світла й тіні. Лея відчула, як кристали під ногами реагують на її емоції, а Кай обійняв її ззаду:

— Не бійся… Я з тобою.

Лея глибоко вдихнула й закрила очі. Їхні серця билися в унісон, і хвиля світла почала пульсувати разом із їхньою енергією. Істота сповільнила рух, відчуваючи щирість їхньої єдності.

— Кай… — шепотіла Лея, стискаючи його руку. — Я відчуваю, що вона перевіряє нас.

— Можливо, — кивнув Кай. — Ми повинні довести, що наш зв’язок сильніший за будь-яку загрозу.

Вони зробили крок уперед, і кристали під ногами засяяли яскравішим світлом, ніби планета визнавала їхню силу і любов.

— Лея… — Кай обійняв її ззаду, притискаючи до себе. — Я хочу, щоб ти завжди була поруч. Через будь-які випробування.

— І я теж, — промовила Лея, відчуваючи, як сльози радості блищать на щоках. — Нічого не може нас розділити.

Вони дійшли до величезної зали, де кристали висіли у повітрі, створюючи сяйво, що огортало їх. Лея відчула, як серце наповнюється силою планети. Кай дивився на неї з ніжністю та захопленням.

— Лея… — його голос тремтів. — Я хочу, щоб наше життя, наші пригоди і наша любов тривали завжди… разом.

— Так, Кай… — Лея відчула, як сльози радості ковзнули щоками. — Я скажу «так».

Світло кристалів осяяло їхніх обох, благословляючи їхню єдність. Істота, яка раніше була загрозою, тепер ковзала поруч, спокійно спостерігаючи за їхньою любов’ю.

— Ми пройшли ще одне випробування, — промовив Кай. — Разом ми сильніші за будь-яку тінь.

— І це лише початок, — відповіла Лея. — Наш шлях тільки розпочався.

Вони стояли серед кристалів, відчуваючи, що їхня любов здатна змінювати все навколо.

— Тепер ми не лише разом, — промовив Кай, тримаючи її за руку. — Ми стали частиною цього світу. І нічого не зможе нас розділити.

— Так, — усміхнулася Лея. — Разом ми сильніші за все.

Світло кристалів осяяло їхні серця, відкриваючи новий світ — світ, де любов, довіра і взаємність могли змінювати долі цілих всесвітів.

Раптом із тіні з’явилися нові постаті — союзники й старі друзі, яких вони давно шукали. Лея обернулася і побачила:

— Це… вони!

— Так, — відповів Кай, усміхаючись. — Нас чекали.

Друзі підійшли до них, обіймаючи і вітаючи. Серед них були мудрі наставники, що колись навчили їх відчувати енергію світу, і нові союзники, готові пройти разом будь-які випробування.

— Ми знали, що ви впораєтеся, — промовив один із наставників. — Але не очікували, що ваша сила і любов будуть настільки потужними.

Лея посміхнулася, відчуваючи, як її серце розквітає від радості:

— Ми разом. І разом ми сильніші.

Кай обійняв її, притискаючи до себе:

— Це тільки початок нової глави. І тепер ми не одні.

Світло кристалів і щастя друзів осяяло їхню єдність. І в цю мить вони відчули, що можуть подолати будь-які небезпеки, адже їхня любов і дружба стали частиною самого всесвіту.