Розділ 24. Танок світла і тіні

Лея й Кай ступили на платформу, яка світіла м’яким перламутровим світлом. Кожен кристал під ногами реагував на їхні кроки, немов пульсував у такт їхньому серцю. Повітря було насичене енергією, що відчувалася у всіх клітинах тіла.

— Кай… — прошепотіла Лея, притискаючись до нього. — Це неймовірно… немов сам всесвіт слухає нас.

— І він показує нам, що ми частина чогось більшого, — відповів Кай, стискаючи її долоню. — І це «більше» — ми разом.

Раптом із тіні кристалів вирвалася величезна істота, яка ніколи раніше не з’являлася на їхньому шляху. Її тіло переливалося синьо-червоними відтінками, а очі світилися розумом і містичною силою.

— Кай… вона… — Лея відчула страх, який пробіг по всьому тілу.

— Тримайся за мене, — промовив він. — Разом ми сильніші за будь-яку тінь.

Істота почала рухатися навколо них, створюючи хвилі світла й тіні. Кай відчув, як серце наповнюється рішучістю, а Лея — теплом і захистом.

— Не бійся, — шепотіла Лея, стискаючи його руку. — Відчуй нас. Відчуй нашу любов.

Вони з’єднали руки і закрили очі. Хвиля світла, що оточувала їх, почала пульсувати разом із їхньою енергією. Істота затрималася, відчуваючи щирість їхньої єдності.

— Лея… я ніколи не відчував себе настільки живим, — промовив Кай, притискаючи її до себе. — І це все завдяки тобі.

— І я теж, — відповіла Лея. — Разом ми можемо все. Навіть це.

Вони ступили в тунель із кристалів, який вів у серце планети. Стінки переливалися усіма відтінками спектру, а повітря було насичене магією, яку можна відчути лише серцем.

Кай обійняв її ззаду:
— Лея… я хочу, щоб ти завжди була поруч. Через будь-які небезпеки, через будь-які випробування.

— І я теж, — промовила вона, відчуваючи, як сльози радості блищать на щоках. — Нічого не може нас розділити.

Вони дійшли до величезної зали, де кристали висіли у повітрі, створюючи сяйво, що огортало їх. Лея відчула, як серце наповнюється силою планети, а Кай дивився на неї з ніжністю та захопленням.

— Лея… — його голос тремтів від емоцій. — Я хочу, щоб наше життя, наші пригоди і наша любов тривали завжди… разом.

— Так, Кай… — Лея відчула, як сльози радості ковзнули щоками. — Я скажу «так».

Світло кристалів осяяло їх обох, благословляючи їхню єдність. Істота, яка раніше була загрозою, тепер ковзала поруч, спокійно спостерігаючи за їхньою любов’ю.

— Ми пройшли ще одне випробування, — промовив Кай. — Разом ми сильніші за будь-яку тінь.

— І це лише початок, — відповіла Лея. — Наш шлях тільки розпочався.

Вони стояли в серці планети, відчуваючи, що їхня любов здатна змінювати все навколо, і навіть найтемніші тіні більше не могли їх лякати.

— Тепер ми не лише разом, — сказав Кай, тримаючи її за руку. — Ми стали частиною цього світу. І нічого не зможе нас розділити.

— Так, — усміхнулася Лея. — Разом ми сильніші за все.

Світло кристалів осяяло їхні серця, відкриваючи новий світ — світ, де любов, довіра і взаємність могли змінювати долі цілих всесвітів.