Розділ 17. Серце кристалів

Коли Лея і Кай спустилися глибше в кристалічний тунель, світ навколо них став густим і живим. Кожен кристал випромінював не просто світло, а емоції, ніби планета дихала разом із ними. Лея відчула, як серце б’ється швидше, а Кай стискає її руку, мов підказуючи: «Разом ми сильніші».

— Ти відчуваєш це? — прошепотіла Лея, дивлячись на пульсуючі хвилі світла. — Наче сама планета говорить із нами мовою, яку розуміємо лише ми.

— Так, — відповів Кай. — І здається, що вона хоче навчити нас чогось більшого.

Раптом з темряви вирвалася нова тінь. Вона була ще величнішою за попередні істоти, її тіло світилося червоно-помаранчевими відтінками, а кристали навколо пульсували з підвищеною інтенсивністю.

— Кай… — Лея відчула страх, але не відступила. — Вона… потужніша.

— Тримайся за мене, — промовив він, притискаючи її до себе. — Ми разом. І це наша сила.

Істота ковзала навколо, змішуючи світло й тіні, створюючи хвилі енергії, що коливали повітря. Кай відчув хвилю тривоги, але Лея стиснула його руку:
— Не бійся. Відчуй нас. Відчуй нашу любов.

Вони глибоко вдихнули, і хвиля світла, що огортала їх, почала зливатися з їхніми почуттями. Серця билися в унісон, і істота, відчувши силу їхньої єдності, відступила, відкривши новий шлях — тунель із кристалів, що вели ще глибше в серце планети.

— Лея… — Кай нахилився до неї. — Я ніколи не відчував себе настільки живим. І це все завдяки тобі.

— Я теж, — відповіла Лея. — Разом ми можемо все. Навіть це.

Вони увійшли в тунель, і світ навколо них перетворився: кристали утворювали арки, стіни переливалися усіма кольорами спектру, а повітря було насичене магією, яку можна було відчути лише серцем.

Кай обійняв її ззаду, притискаючи щоку до її волосся:
— Лея… я хочу, щоб ти завжди була поруч. Через будь-які небезпеки, через будь-які випробування.

— І я теж, — відповіла вона, закриваючи очі. — Нічого не може нас розділити.

Коли вони дійшли до величезної зали, кристали висіли у повітрі, створюючи неймовірне сяйво, і Лея відчула, як її серце наповнюється силою планети.

— Це… — Лея не могла знайти слів. — Це як новий світ.

— Так, — промовив Кай. — І ми його частина.

Вони крокували серед кристалів, відчуваючи енергію, яка підживлювала їхні почуття і відкривала нові горизонти розуміння світу.

— Лея… хочу, щоб ти знала… я готовий на все, щоб бути з тобою. Тільки з тобою, — сказав Кай, тримаючи її за руки.

Сльози радості заблищали на щоках Лєї:
— Так, Кай… я з тобою, завжди.

Вони обнялися, і світло кристалів осяяло їх, благословляючи їхню любов. Істота, яка раніше була загрозою, тепер ковзала поруч, спокійно спостерігаючи за їхньою єдністю.

— Ми пройшли ще одне випробування, — сказав Кай. — Разом ми сильніші за будь-яку тінь.

— І це лише початок, — відповіла Лея. — Наш шлях лише розпочався.

Вони стояли в серці планети, відчуваючи, як їхня любов здатна змінювати все навколо — навіть найтемніші тіні вже не могли їх лякати.

— Тепер ми не лише разом, — промовив Кай, тримаючи її за руку. — Ми стали частиною цього світу. І нічого не зможе нас розділити.

— Так, — усміхнулася Лея. — Разом ми сильніші за все.

І коли вони стояли на вершині кристалічного серця планети, світло осяяло їхні серця, відкриваючи новий світ — світ, де любов, довіра і взаємність могли змінювати долі цілих світів.