Коли зірки обирають нас

Пролог. Згаслі зорі

У безкрайніх просторах Галактики були зорі, що світилися яскравіше за інші. Їх називали Серцевими зорями. Стародавні легенди стверджували: саме вони зберігають силу людських почуттів, їхній жар — це відбиток любові, яка ніколи не згасає.

Але в час, коли людство розкидано по планетах і станціях, зорі почали згасати. Вчені бачили лише фізику — колапс і вичерпання енергії, тоді як мудреці шепотіли інше: люди втратили віру в любов, і через це всесвіт холоне.

Серед тисяч зорельотів, серед сотень станцій і колоній ще жили ті, хто пам’ятав про справжні почуття. І саме їм судилося стати іскрою, яка змінить долю світів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше