Глава шоста. Невдача.

      Тренування почалось рано зранку. Лургер прийшов до «будинку» - якщо взагалі можна так назвати невеличку халупку, у якої навіть даху ще нема, - Запітуї і обережним доторком хвоста до на диво жорсткого панциря дівчини розбудив її.

— Чому так рано? - Трохи невдоволено запитала дівчина, вилазячи з будинку і потягуючись в міру можливостей.

   Насправді, Запітуя ніколи не любила вставати рано. Можна навіть сказати, що вона взагалі ненавиділа цю «традицію» і часто питала сама себе, хто взагалі придумав вставати на навчання чи на роботу так рано. Якщо про роботу ще можна було щось сказати - наприклад, за що платити зарплату, якщо ти приїдеш близько дванадцятої а поїдеш близько третьої? - то ось навчання виправдати ніяк не можна було.

— Бо якщо ти хочеш стати сильнішою і змогти захистити себе в майбутньому, треба починати з самого ранку. - Пояснив Лургер. - Тим паче, багато чого мені варто тобі пояснити і розказати. До того ж, невідомо, що завтра буде. Може, ще хтось прибуде.

    Лургер до сих пір не міг до кінця зрозуміти, як Запітуя потрапила в його одиночний світ. Зазвичай інші гравці могли зробити так, якщо до цього кинули заявку в друзі і її прийняли, і якщо той, до кого гравці приєднуються онлайн. Звісно, Лургер був онлайн - якщо, звісно, в данний момент це взагалі можна назвати статусом онлайн, - але Запітуя не була у нього в друзях. Вони взагалі навіть у грі в онлайні не познайомились, що вже про реальність казати, щоб додавати один одного в друзі.

    Можливо, треба запитати у когось іншого - можливо, хтось знає, що це. Лургер до сих пір інколи подумки винуватив себе в тому, що разом з питаннями про складність з виходом з гри не питав і про дивні підселення у одиночний світ. Але що, якщо ніхто не знає навіть про це? Якщо на серверах лиш ходять чутки про те, що люди помирають, так і не вийшовши з гри, то звідки їм знати про підселення?

    Але все ж, ризикнути варто було.

— Для початку треба визначитись, які здібності тобі підходять більше всього. - Почав Лургер.

— Тобто? - Трохи не зрозуміла Запітуя.

— Ну дивись. Ти набагато нижча, ніж багато хто з гравців, яких я зустрічав і яких я пам'ятаю. Багато хто або трошки нижче чи вище середнього, або доволі високий. Я рідко зустрічав невисоких, якщо взагалі колись зустрічав.

   На кілька секунд Лургер замовчав. Він знову чомусь згадав Котю. Звісно, дівчина теж була не високою, але все ж була трошки вищою за Запітую. Лургер не міг точно згадати, якою вона була, але точно пам'ятав яскраву шкіру, наче в папуги і гарні очі, які йому так подобались.

   Лургер пам'ятав, як часто захищав дівчину, якщо хтось нападав на неї. Звісно, тоді в Коті стояв спеціальний мод*¹ на безсмертя, але дівчина 

— Так ось. - Лургер нарешті схаменувся і вирішив продовжити. - Тобі ж треба мати в арсеналі і хоч якийсь захист і атаку в одному цілому, щоб ти могла «прикрити» і перед, і спину, і боки. Звісно, таке може працювати якийсь час тільки для початківців чи людей з дуже низьким рівнем і не гарантує повної безпеки, але принаймні, така атака на високому рівні може нанести доволі хороший урон. Для початку заплющ очі і скажи, що ти бачиш.

    З того моменту, як хлопець потрапив у гру, в ній відбулись деякі зміни. Наприклад, вже знайоме будівництво. Спочатку можна було просто принести кілька зазначених ресурсів, покласти на верстат, вказати те, що бажаєш побудувати і через пару секунд вже мати потрібний предмет в інвентарі. Зараз же треба було будувати усе власноруч.

    Їжа тепер теж грала не останню роль. Якщо раніше їжа використовувалась тільки для того, щоб відновити здоров'я, то тепер потрібно було відновлювати ще й голод. При цьому, свіже, не зготоване на полум'ї м'ясо теж неможна було їсти - неприємно за текстурою, та й всіляку заразу в тому м'ясі по типу бичачого ціп'яка підхватити можна.

    Панель, яка додавала особливі вміння до звичайної атаки зовсім не змінилась. Все ті ж поля з відкритими - або закритими, дивлячись на того, хто відкривав, - здібностями, той же чорний фон. Тільки спосіб відкриття змінився. До цього треба було натиснути кнопку в реальному житті, яка повинна була відкрити панель перед очами. Тепер же ця панель з'являлась як тільки гравець закривав очі і дуже сильно бажав відкрити ту панель.

— Е-е-е... - Простягнула невпевнено Запітуя. - Я не можу заплющити очі від слова зовсім.

    Тут вже й сам Лургер здогадався, яку фігню сморозив. Ні скати, ні скорпіони не могли заплющувати очі з-за будови власного тіла. У скатів очні яблука «омиваються» водою, а у скорпіонів взагалі нема повік. А значить, Запітуя або взагалі не зможе відкрити панель, або відкриє лиш завдяки божій силі і невідомим навіть Лургеру методам.

    Кілька секунд хлопець стоїть, думаючи, що варто робити зараз. Особливі здібності є невід'ємною частиною битви, бо там є все - і можливість утримати ворога, і різноманітність атак, і зцілення, і захист, і маскування. Навіть деякі допоміжні матеріали для городу є, щоб той швидше ріс! Якщо все це прибрати, то вижити в битві буде дуже складно, особливо якщо б'єшся не на рівних. Тоді доведеться покладатись або на напарника - якщо, звісно, він є, - або тікати, якщо сили не рівні, і ворог може ось-ось перемогти.

— І що мені робити? - Повертає Лургера в реальність Запітуя.

— А... - Тягне той, не знаючи, що відповісти зараз. - Виходить, ти не... Ти не зможеш відкривати панель з особливими здібностями з-за будови власного тіла. Але це не значить, що ти не можеш стати сильніше фізично. Все ж, ж ще панель прокачки, ось вона відкривається кожного разу, коли ти отримуєш новий рівень.

— Але ж це довго може бути! - В голосі Запітуя почулось легке невдоволення. - Ти ж мабуть і сам доволі довго такий великий рівень отримував.

— Так, отримував. Але це не значить, що й тобі таке неможна отримувати. Давай почнемо хоч щось, а потім я походжу по серверах, попитаю, що можна з цим зробити. Це принаймні краще, ніж нічого. Та й до того ж, не обов'язково в перший день прокачувати рівень чи здібності. - Лургер спробував хоч якось заспокоїти дівчину і дати надію на те, що ще не все втрачено. - Можна дізнатись тактики бою, з-за чого прорахувати наступні ходи ворога.