21

Світло розвіяло темряву. Воно ринуло всередину колектора нестримним потоком через відкритий люк. Астаріель виліз назовні, озирнувся навкруги та покликав Ніксу. Дівчина з огидою торкнулася металевих прутів. Та все ж стиснула зуби і швидко полізла вгору.

Вони опинилися на краю району Чорноброди. Нікса впізнала його одразу. Повітря, просякнуте запахом горілої гуми, гнилля та диму, важко було з чимось сплутати. Піднявши голову, дівчина побачила стіни будівель, вкриті шаром сірого нальоту, а над дахами вдалині виднілися височенні труби, які викидали до неба білий та чорний дим.

Астаріель повернув люк назад. Чорне чавунне коло зайняло своє місце з металевим скреготом.

- Ходімо, - поквапив проповідник, обтрушуючи руки. Він пішов першим. Нікса спантеличено оглянула себе. Одна штанина була заляпана кров'ю та розірвана. Кеди промокли, футболка забруднилася від подорожі колектором і від іржавої драбини. Зітхнувши, дівчина скуйовдила темне волосся та рушила слідом за Астаріелем. Їй все одно не було куди йти.

Виявилося, що проповідник вів Ніксу в паб. Вхід розташувався в одному з вузьких провулків. На темно-червоних дверях залишилися розводи від ганчірки, якою зранку намагалися їх відтерти. Над входом висіла неонова табличка з назвою. Та Нікса не звернула на неї уваги. Останню привернув до себе чоловік, який спав біля протилежної стіни. Він впустив голову на груди та хропів. Поруч з ним лежала його випатрана сумка, наповненням якої вже встигли поцікавитися місцеві злодюжки.

Астаріель відчинив двері та пропустив Ніксу вперед. Опинившись усередині, дівчина насупилася від смороду дешевих цигарок та електронного кальяну. Вона подивилася навкруги. У напівтемряві світилися червоні лампи, створюючи зловісну атмосферу. Грала важка музика. Майже всі чорні столики були зайняті. За одним з них зібралася надто галаслива компанія. Люди повставали зі своїх місць, обступили двох: жінку та чоловіка, які поклали однойменні руки на поверхню стільниці, зчепили долоні в замок і намагалися покласти руку суперника на стіл.

- Бачиш ту жінку? - спитав Астаріель, вказавши саме на ту людину, яка зараз зійшлася у поєдинку з візуально сильнішим суперником. Нікса придивилася уважніше. Жінці було за тридцять. Чорне волосся вона зібрала у тугу товсту косу, щоб не заважало. Її тіло видавало людину, яка звикла до фізичних навантажень. Одяг - темно-сірий та практичний. За її стільцем на підлозі стояв рюкзак.

- Її звати Кендра, - продовжив Астаріель. - Вона шукачка.

Тепер Нікса глянула на жінку з більшою повагою. Про шукачів вона знала. Це люди, які ходили на Околицю з метою пошуку цінних речей. Вона зустрічала таких раніше. Зазвичай це були люди з майже відсутнім інстинктом самозбереження, або ж взагалі відкрито безумні. Вони проникали у будівлі, які могли у будь-який момент зруйнуватися, ходили по підземним комунікаціям, досліджували затоплені або напівзавалені тунелі старого метро, а ще вдиралися на старі заводи або підприємства.

Зненацька паб наповнили крики. Деякі з них були радісні, інші роздратовані. Нікса дивилася, як Кендра ще секунду тримала руку супротивника притиснутою до столу, а потім посміхнулася і встала з-за столу. Чоловік скривився, підняв руку та неприродно для людини її провернув. Нікса лише здивовано підняла брову. Значить, мірялися не власною силою, а якістю своїх модифікацій.

Один зі спостерігачів ляснув Кендру по плечу, щось сказав, а потім кивнув у бік новоприбулих. Жінка здивовано озирнулася. Спочатку побачила Ніксу, а потім наштовхнулася поглядом на Астаріеля й одразу посерйознішала. Вона швидко підхопила свій рюкзак і рушила до проповідника.

- Що ви тут робите? - вона звернулася до Астаріеля, а сама роздивлялася незнайому дівчину.

- Цій дівчинці потрібна допомога, - швидко повідомив проповідник. Нікса дивилася на Кендру з-під лоба, непривітно і підозріло. Хоча сама шукачка у такому погляді не бачила нічого дивного. У її світі довіряти можна було мало кому. Астаріель додав: - На неї полюють бандити. А ще її поранено, і вона не може піти до лікарні. Зараз вона на знеболювальному, але рану треба зашити. Допоможеш?

В очах Кендри майнули сумніви. Вона пройшлася поглядом по худому тілу Нікси, зупинилася на нозі, а потім все ж зітхнула та кивнула:

- Добре. Не знаю де ви її підібрали, але допоможу. Ідіть за мною.

Кендра повела гостей на другий поверх закладу. Нікса прискіпливо оглянула вузькі сходи, потім темний коридор. Від довгих діодних ламп було замало світла, тому в очах рябило. Шукачка відчинила треті двері зліва та увійшла у кімнату перша.

Нікса крокнула слідом. Першим, що впало в око, було величезне ліжко посеред кімнати та вишневі атласні простирадла. Стіни кімнати пофарбовані в темно-червоний колір, а на підлозі сірий плямистий килим. Крім ліжка та двох тумбочок, у кімнаті були ще одні двері, які вели в окрему вбиральню. Ніксі це нагадало бордель, а коли з-за стіни почулися жіночі стогони, вона впевнилася у своїй думці.

Астаріель зачинив двері. Кендра тим часом кинула свій рюкзак на ліжко та дістала з нього аптечку. Кивком запросила Ніксу сісти поруч.