Розділ 14: Новий етап життя

Свята минули, залишивши теплі спогади та емоції. 

Минуло два роки навчання, які принесли знайомства з різними людьми, відкриття нових можливостей і незабутні миті. Настав час випуску, і це стало важливим етапом у житті кожного з них.

Саша та Влад влаштувалися в одну ІТ-компанію, де мали можливість реалізувати свої навички та знання. Ліза почала працювати дизайнером у рекламній компанії, де швидко знайшла своє місце. Міка ж вирішила розвиватися самостійно: вона завжди любила малювати та писати, тому вирішила написати свою першу книгу – мангу під назвою "МОЇ ФАНТАЗІЇ". У ній вона описала всі свої не дитячі сни, де були лише вона та Влад, одягнені і не зовсім одягнені.

Книга швидко стала популярною, і Міка отримала багато позитивних відгуків. Її творчість захоплювала читачів, і вона почала отримувати пропозиції про співпрацю від видавництв. Одного разу, коли Влад і його колеги обговорювали нові книги, він почув про "МОЇ ФАНТАЗІЇ".

— Чув, що нова манга просто бомба! — сказав один із колег. — Ти повинен її прочитати!

Влад зацікавився, але не знав, що це робота Міки. Він ніколи не думав, що її творчість може бути настільки відвертою.

Міка жила сама в маленькій квартирі, та через роботу Влад і Міка не могли частіше бачитися, як раніше. Вони підтримували зв’язок, але відстань почала давати про себе знати. Міка відчувала, що їй не вистачає спілкування з Владом, хоча їхні стосунки залишалися міцними.

Одного вечора, коли Влад мав вихідний, він вирішив відвідати Міку. Він скучив за нею і хотів провести час разом. Коли Влад вийшов з дому, почалася злива. Дощ лив, як з відра, і незабаром Влад був весь промоклий.

Прибувши до Міки, він натиснув на дверний дзвінок. Міка швидко відчинила двері і побачила його в такому стані.

— Влад! Ти весь мокрий! — вигукнула вона, з тривогою дивлячись на нього.

— Так, дощ мене не пожалів, — усміхнувся Влад, намагаючись жартувати.

— Заходь, швидко! — сказала Міка, відводячи його в коридор. — Прийми душ, я піду в магазин, щоб купити тобі сухий одяг.

— Ти не повинна була йти, — заперечив Влад, але Міка вже зникла в іншій кімнаті.

Поки Міка була в магазині, Влад вирішив оглянути її квартиру. Він помітив багато її малюнків, які були розвішені на стінах. З цікавістю він підійшов до одного з них і почав уважно розглядати.

Кожен малюнок був сповнений емоцій та творчості, але один з них привернув його особливу увагу. Це був малюнок, де був зображений він, але в дуже відвертій позі. Влад відчув, як його серце забилося швидше. Малюнок був настільки реалістичним, що він не міг повірити, що це справжня робота Міки.

Влад почав переглядати інші малюнки, і в кожному з них він помітив свою схожість. Це були інтимні сцени, де вони разом, і в його голові спалахнули думки про те, як Міка бачить їхні стосунки. Він відчув, як у нього виникають нові почуття до Міки, і це змусило його задуматися про те, чого він насправді хоче.

— Чому я не знав про це раніше? — прошепотів Влад, відчуваючи, як його серце наповнюється тривогою.

Міка повернулася з магазину, тримаючи в руках пакет з одягом. Коли вона побачила Влада, який уважно розглядав її малюнки, її обличчя спочатку спалахнуло від сорому.

— Ой, вибач, я не хотіла, щоб ти це бачив, — сказала вона, намагаючись приховати свій збентежений погляд.

— Чому? Це чудово! — відповів Влад, його голос звучав щиро. — Ти талановита.

Міка відчула, як її серце забилося швидше. Вона знала, що ці малюнки були дуже особистими, і тепер, коли Влад їх побачив, її почуття стали ще більш заплутаними.

— Я просто… не знаю, як ти це сприйматимеш, — зізналася вона, її голос звучав тихо.

— Мені подобається, — сказав Влад, наближаючись до неї. — Це показує, як ти бачиш світ, і я хочу знати більше.

Вони стояли близько один до одного, і в повітрі відчувалася напруга. Міка подивилася на Влада, і в її очах з’явилася ніжність.

— Я думала про нас, — зізналася вона, її голос звучав щиро. — Про те, що між нами є щось більше.

Влад усміхнувся, відчуваючи, як його серце наповнюється надією.

— Я теж про це думав, — сказав він, його голос звучав ніжно. — Мені хочеться бути ближче до тебе.

У той момент, коли їхні погляди зустрілися, Міка відчула, як у неї з’являється сміливість. Вона зробила крок вперед і обняла Влада. Це було спонтанно, але в той же час природно.

— Я дуже рада, що ти прийшов, — прошепотіла вона, її голос звучав ніжно.

Влад відповів на обійми, відчуваючи, як між ними виникає новий зв’язок. Це був момент, коли всі їхні переживання злилися в одне, і вони обидва знали, що це лише початок нового етапу в їхніх стосунках.

Коли вони розійшлися, Влад відчув, що їхні стосунки стали міцнішими. Він знав, що між ними існує особливий зв’язок, і тепер, коли він дізнався про Мікину творчість, це тільки поглибило їхнє розуміння один одного.

— Дякую за все, — сказав Влад, коли готувався піти. — Я сподіваюся, що ми зможемо проводити більше часу разом.

— Я теж, — відповіла Міка, її очі світліли від радості. — Це було чудово.

Коли Влад залишив квартиру Міки, він відчував, що їхні стосунки отримали новий імпульс. Він знав, що їхня дружба перетворилася на щось більше, і це було лише початком.

Останніми днями Влад лише й думав про малюнки Міки. Вони залишили в його голові яскраві образи, які не давали йому спокою. Кожен раз, коли він намагався переключити свої думки на роботу, його свідомість знову поверталась до її творчості. Він уявляв, як Міка сидить за своїм столом в його сорочці із розпущеним волоссям, малює і віддається своїм фантазіям, його сни були в образах Міки де вона була оголеною, розкутою… і це викликало в ньому хвилювання. 

Влад відчував, як зростає його бажання бути ближчим до Міки. Він не міг зрозуміти, чому її малюнки так вплинули на нього, але це було більше, ніж просто захоплення. Це було щось глибше, щось, що змушувало його відчувати себе живим.