Розділ 7: Літні пригоди

Літо розпочалося, і Міка відчула, що це час для нових пригод. Після незабутнього випускного вечора, вона з нетерпінням чекала на зустрічі з Владом та друзями. Кожен день приносив нові можливості, і Міка хотіла скористатися ними на повну.

Одного ранку Міка зустрілася з Лізою у кафе, щоб обговорити плани на вихідні.

— Що ти думаєш про поїздку на озеро? — запропонувала Ліза, розгортаючи меню. — Я чула, там неймовірно красиво!

— Це звучить чудово! — відповіла Міка, збуджено. — Можемо взяти їжу, купальники і просто насолоджуватися днем.

— Давай запросимо всіх! — додала Ліза. — І Влада теж!

Після обіду Міка вирішила зателефонувати Владу, щоб розповісти про плани.

— Привіт, Влад! — почала вона, намагаючись звучати невимушено. — Ми плануємо поїздку на озеро цього вихідного. Хочеш приєднатися?

— Звісно! — відповів Влад, його голос звучав радісно. — Я з нетерпінням чекаю на це. Я можу взяти з собою надувний матрац!

— Чудово! — сказала Міка, відчуваючи, як серце б'ється швидше. — Тоді зустрічаємося о 10:00 у парку?

— Домовились! — відповів Влад. — Я не можу дочекатися!

Вихідний настав, і компанія друзів: Міка, Ліза, Саша та Влад, зустрілися в парку. Вони були вражені, коли побачили, як сонце сяє над озером, а навколо літають метелики.

— Це просто казка! — вигукнула Ліза, розкладаючи плед на траві.

Міка з посмішкою спостерігала за Владом, який надував матрац. Його руки працювали швидко, і вона не могла не помітити, як він виглядає впевнено.

— Ти знаєш, я завжди мріяв про таку поїздку, — сказав Влад, підходячи до Міки. — Це буде чудово!

— Я теж! — відповіла вона, намагаючись зберегти спокій. — Сподіваюся, ми зможемо поплавати.

— А якщо ми спробуємо водні види спорту? — запропонував Саша, який завжди був активним. — Можемо взяти надувний човен!

— Це ідея! — вигукнула Ліза. — Я хочу спробувати!

Коли вони всі разом вирушили на воду, атмосфера стала ще більш веселою. Міка сиділа на матраці, тримаючи в руках весло, а Влад плив поруч, сміючись.

— Готова до змагання? — запитав він, підморгнувши.

— Звісно! — відповіла Міка, відчуваючи, як адреналін закипає в її жилах. Вони почали змагатися, хто швидше допливе до берега.

Влад обігнав Міку, і вона, сміючись, почала гребти ще швидше.

— О, ні! Я не можу програти! — вигукнула вона, намагаючись наздогнати його.

Коли вони нарешті досягли берега, Влад підняв руки в переможному жесті.

— Я переміг! — вигукнув він, сміючись.

— Це лише перший раунд! — відповіла Міка, усміхаючись. — Наступного разу я точно виграю!

Після водних розваг друзі вирішили відпочити і пообідати. Вони розклали їжу на пледі та почали ділитися враженнями.

— Я ніколи не думала, що плавання може бути таким веселим! — сказала Ліза, відкусуючи сендвіч.

— А я ніколи не думав, що ти така конкурентна! — жартував Саша, сміючись.

Після обіду Міка відчула, що це ідеальний момент, щоб поговорити з Владом наодинці. Вона підійшла до нього, коли інші були зайняті.

— Влад, я хотіла б поговорити з тобою, — сказала вона, трохи нервуючи.

— Що трапилося? — запитав він, уважно дивлячись на неї.

— Я просто… хочу, щоб ти знав, як я ціную нашу дружбу, — почала вона, намагаючись знайти правильні слова. — Ти завжди підтримуєш мене, і я дуже вдячна за це.

— Міко, ти для мене важлива, — відповів Влад, його голос став серйозним. — Я теж ціную нашу дружбу, і хочу, щоб ми проводили більше часу разом.

Раптом до них підійшла група людей, які святкували день народження. Вони були дуже веселими і запропонували Міці та її друзям приєднатися до їхньої гри.

— Хочете пограти в «Правда чи дія»? — запитала одна з дівчат, усміхаючись.

— Чому б і ні? — вигукнув Саша. — Це може бути весело!

Гра почалася, і всі почали сміятися. Міка отримала питання: «Яка твоя найбільша мрія?» Вона зізналася, що хоче стати письменницею.

— Це чудово! — вигукнула дівчина з групи. — А ти, Влад?

— Я хочу подорожувати світом, — відповів він, його очі світилися.

Після кількох раундів, коли гра стала ще більш веселою, Міка відчула, що це ідеальний момент, щоб зізнатися у своїх почуттях.

— Влад, я… — почала вона, але в цей момент група почала сміятися, і вона зупинилася.

Влад, помітивши її вагання, нахилився ближче і тихо сказав:

— Міко, якщо ти хочеш щось сказати, я слухаю.

Коли день добігав кінця, Міка відчула, що це літо може стати початком чогось особливого. Вона сподівалася, що зможе провести більше часу з Владом і, можливо, зрештою зізнатися у своїх почуттях.

Друзі повернулися до берега, сміючись і обговорюючи плани на наступні вихідні. Міка знала, що попереду їх чекає багато нових пригод, і вона була готова до них.

Літо стало для Міки та її друзів часом нових вражень і веселощів. Після поїздки на озеро вони вирішили, що це лише початок їхніх літніх пригод.

Одного вечора Міка, Влад, Ліза та Саша зібралися на пікнік у парку. Вони принесли з собою багато смачної їжі: фрукти, сендвічі, чіпси та безліч напоїв.

— Я принесла домашній лимонад! — вигукнула Ліза, розливаючи напій у пластикові стаканчики. — Це мій секретний рецепт!

— Якщо він такий смачний, як ти кажеш, я хочу рецепт! — усміхнувся Саша, беручи стаканчик.

— Я вам його дам, але тільки якщо ви обіцяєте, що будете його готувати на кожну вечірку, — жартувала Ліза.

Після обіду друзі вирішили пограти в активні ігри. Вони взяли м'яч і почали грати у волейбол. Міка та Влад сформували команду проти Лізи та Саші.

— Готові програти? — запитала Ліза, сміючись.

— Ніколи! — відповів Влад, налаштовуючи м'яч. — Ми вас переможемо!