Розділ 5: Випускний вечір

Випускний вечір настав, і школа була перетворена на справжню казку. Усі коридори та класи були прикрашені яскравими гірляндами, квітами та святковими плакатами. У повітрі витає запах свіжих квітів та смачних страв, а музика лунала з динаміків, створюючи атмосферу свята.

Актова зала була заповнена учнями, батьками та вчителями. На сцені стояв великий банер з написом «Випуск 2025». Міка, одягнена в елегантну сукню, що підкреслювала її фігуру, почувала себе одночасно щасливою та тривожною. Вона дивилася на зал, де всі її друзі готувалися до святкування.

Міка відчула, як хвилювання охоплює її. Вона знала, що її виступ наближається, і серце билося швидше. Кожен звук, кожне слово, що лунало з динаміків, лише підсилювало її тривогу. Вона намагалася зосередитися, але думки про Влада знову поверталися.

Ліза підійшла до неї, усміхаючись.

— Ти готова? — запитала вона, поправляючи свої прикраси. — Всі чекають на твій виступ.

— Я спробую, — відповіла Міка, хоч серце її билося, як скажене. — Але я все ще нервую.

— Це нормально, — сказала Ліза. — Просто пам’ятай, що ти талановита, і ми всі тут, щоб підтримати тебе.

Коли настав час виходити на сцену, Міка відчула, як страх охоплює її. Вона знала, що повинна подолати свої переживання. Вона глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися, і підійшла до сцени.

Коли вона вийшла на сцену, зал затих. Міка відчула, як усі погляди спрямовані на неї. Вона тримала в руках блокнот, але слова застрягли в горлі. Вона зосередилася на своїх друзях у залі, зокрема на Владові, який сидів у першому ряду, усміхаючись.

— Привіт усім, — почала вона, намагаючись говорити впевнено. — Я хочу поділитися з вами кількома своїми віршами.

Коли Міка почала читати свої вірші, слова виходили з її серця. Вона відчула, як хвилювання поступово зникає, а на його місце приходить впевненість. Її голос лунав чітко, а емоції, вкладені в кожен рядок, торкалися сердець слухачів.

Коли вона закінчила, зал вибухнув оплесками. Міка відчула, як щастя переповнює її. Вона усміхнулася, побачивши, як Влад аплодує, його очі світяться гордістю. Це було те, чого вона так довго прагнула.

Після виступу Міка повернулася до своїх друзів, які оточили її з усіх боків.

— Ти була неймовірною! — вигукнула Ліза, обіймаючи її. — Я знала, що ти зможеш!

— Дякую! — відповіла Міка, все ще відчуваючи радість від виступу.

Влад підійшов до неї, усміхаючись.

— Ти була просто фантастичною, — сказав він, дивлячись їй в очі. — Твої вірші справді торкнулися мене.

Міка відчула, як її серце забилося швидше. Це був той момент, коли вона знала, що повинна зізнатися у своїх почуттях.

— Влад, я… — почала вона, але знову зупинилася. Страх охопив її, але вона знала, що не може відступити.

— Я теж щось відчуваю до тебе, — раптом зізнався Влад, і Міка відчула, як її серце наповнюється надією.

Вечір продовжувався, учні танцювали, сміялися та насолоджувалися святом. Міка і Влад провели час разом, говорили про свої мрії та плани на майбутнє. Вона відчула, що цей випускний став початком нового етапу в її житті, де вона може бути щасливою і вільною.