Розділ 4: Підготовка до випускного

Настав час підготовки до випускного. У школі панувала атмосфера святкової метушні: учні обговорювали костюми, прикраси та сценарії. У коридорах звучала музика, а на стінах висіли яскраві плакати з привітаннями. Міка відчувала, як у повітрі витає дух свята, але водночас тривога не покидала її.

Клас був перетворений на справжню творчу майстерню. На партах лежали різнокольорові матеріали для декорацій, а в кутку стояла велика коробка з костюмами, які учні збирали для вечірки. Міка сиділа за своїм столом, оточена малюнками та нотатками, намагаючись зосередитися на своєму виступі.

— Міко, ти готова до свого виступу? — запитала Ліза, підходячи до неї з усмішкою. Вона була в новій сукні, що підкреслювала її фігуру.

— Не зовсім, — зізналася Міка, зітхаючи. — Я все ще не впевнена, що хочу читати свої вірші.

— Чому? Твої вірші завжди чудові! — запевнила її Ліза. — Ти повинна показати їх усім.

— Я знаю, але… — Міка зупинилася, знову згадуючи про Влада. — Я просто боюся, що ніхто не зрозуміє.

Міка відчула, як серце наповнюється тривогою. Вона хотіла, щоб її виступ був ідеальним, але думки про те, що Влад може бути в залі, змушували її нервувати ще більше. Вона знала, що повинна знайти в собі сили, щоб подолати цей страх.

— Давай просто спробуємо, — запропонувала Ліза. — Ми можемо провести репетицію прямо зараз. Я можу бути твоєю аудиторією.

— Добре, — погодилася Міка, хоча її серце билося швидше. Вона піднялася, тримаючи в руках блокнот, і почала читати свої вірші.

Коли вона почала читати, голос її звучав тихо, але з кожним рядком вона відчувала, як впевненість зростає. Слова виходили з її серця, і вона намагалася передати емоції, які вкладав у них. Ліза уважно слухала, і це допомагало Міці зосередитися.

— Це чудово! — вигукнула Ліза, коли Міка закінчила. — Ти повинна це зробити! Твої слова настільки глибокі.

Міка відчула, як хвиля радості охопила її. Вона знала, що її вірші можуть торкнутися сердець інших, але страх перед публічним виступом все ще залишався. Вона знову згадала про Влада і його усмішку. Це стало для неї стимулом.

В цей момент до класу зайшов Влад. Він був у компанії кількох друзів, сміючись і жартуючи. Міка відчула, як її серце забилося швидше, коли він підійшов до них.

— Привіт! Що тут відбувається? — запитав Влад, усміхаючись.

— Міка готує свій виступ на випускному, — пояснила Ліза, підморгуючи Міці.

— Справді? Я впевнений, що це буде чудово, — сказав Влад, дивлячись на Міку. Його слова заохочували її, але вона все ще відчувала страх.

— Дякую, — відповіла Міка, намагаючись усміхнутися. — Я спробую.

— Якщо тобі потрібна допомога, просто дай знати, — додав Влад, перш ніж піти з друзями.

Коли Влад пішов, Міка відчула, як її серце наповнюється надією. Вона знала, що повинна зібратися з силами і подолати свої страхи. Вона не могла дозволити, щоб хвилювання зупинило її.

— Ти справді зможеш це зробити, — сказала Ліза, помітивши, як Міка задумалася. — Просто пам’ятай, що ти не одна. Ми всі тут, щоб підтримати тебе.

Міка подивилася на свої малюнки та вірші, відчуваючи, що її натхнення повертається. Вона знала, що випускний — це не лише свято, а й можливість показати себе. З новими силами вона вирішила, що не відступить.