Школа була наповнена метушнею. Учні бігали коридорами, обговорюючи плани на випускний, сміялися та жартували. В повітрі відчувався дух свята, але водночас і тривоги — адже попереду чекав важливий етап у житті. Міка, увійшовши до класу, відчула, як серце забилося швидше. Вона знала, що цей рік стане вирішальним, і думки про майбутнє не давали їй спокою.
Саша зайшов до класу, розмахуючи папірцем з планами святкування. Він був у своєму звичному яскравому одязі: червоній футболці та джинсах. Його усмішка завжди піднімала настрій.
— Дівчата! — вигукнув він, підходячи до Міки та Лізи. — Я отримав супер ідею для випускного!
— Що за ідея? — запитала Ліза, зацікавлено піднявши брови.
— Давайте зробимо конкурс талантів! Кожен зможе показати свої здібності, — запропонував Саша, сяючи від радості.
— Це чудова ідея! — підтримала Міка. — Я можу прочитати свої вірші.
— А я можу спробувати станцювати, — додала Ліза, сміючись. — Хоча це буде виклик!
— Я теж хочу взяти участь! — вигукнув Саша. — Можливо, я зможу розповісти кілька жартів.
У цей момент до класу зайшов Влад. Він був високим, спортивним хлопцем з коротким світлим волоссям і привабливою усмішкою. Його присутність завжди привертала увагу. Міка відчула, як серце забилося швидше. Влад був популярним, і вона завжди відчувала легкий страх, коли він був поруч.
— Привіт, чим займаєтеся? — запитав Влад, підходячи до них.
— Обговорюємо плани на випускний! — відповів Саша. — Хочемо зробити конкурс талантів.
— Це звучить цікаво, — усміхнувся Влад. — Я можу заспівати.
Міка відчула, як її обличчя почервоніло. Здавалося, що всі її думки про Влада зникли, коли він дивився на неї. Вона спробувала відповісти, але слова застрягли в горлі.
— Чудово! — вигукнула Ліза, намагаючись розрядити атмосферу. — Можливо, ми зможемо зробити це на нашій вечірці?
Клас почав обговорювати деталі конкурсу. Всі були сповнені енергії, і навіть вчителі, які зазвичай були суворими, посміхалися, бачачи, як їхні учні готуються до випускного.
— Нам потрібно обрати ведучих, — сказав один з учителів, заходячи в клас. — Хто хоче взяти на себе цю відповідальність?
Саша підняв руку.
— Я можу! Я завжди готовий розважати людей!
Після уроків Міка, Ліза і Саша вирушили на прогулянку в парк, щоб обговорити плани детальніше. Вони сіли на лавку, насолоджуючись теплом весняного сонця.
— Я думаю, що нам потрібно зробити щось незвичайне, — сказала Ліза. — Можливо, запросити когось, щоб він виступив на нашій вечірці?
— Це ідея! — погодилася Міка. — Можливо, ми можемо знайти когось з місцевих музикантів.
Міка відчувала, як її тривога зростає. Вона хотіла, щоб випускний став незабутнім, але думки про Влада та його реакцію на її виступ не давали їй спокою. Вона знала, що її почуття до нього стають все сильнішими, але страх перед відмовою не давав їй спокою.
— Що з тобою, Міко? — запитав Саша, помітивши її замисленість. — Ти виглядаєш, ніби про щось переживаєш.
— Просто думаю про випускний, — зізналася вона. — Хочеться, щоб все пройшло ідеально.
Коли вони повернулися додому, Міка відчула, що її серце наповнене надією і тривогою одночасно. Вона знала, що випускний — це не просто свято, а початок нового етапу в житті. І з такими друзями, як Саша і Ліза, все буде добре.