6.1

ОРЕСТ 

  Сьогодні в мене плідний день. Я багато встиг зробити. На вечір хочу бути вільним, бо ж Марта чекатиме на мене в ресторані. Сподіваюся їй сподобається мій подарунок. Якщо ні, то доведеться купити щось дорожче й гарніше. Дівчата люблять різні цяцьки й ведуться на них. Мені вдається все зробити вчасно. Ввечері надягаю свій новий костюм, беру коробочку з сережками і їду до ресторану. Повна тиша починає мене бентежити. Невже святкування ще не почалося. Дивно. Тим більше, що я запізнився на пів години. Захожу в зал. Порожньо. Я знаходжу свого адміністратора Тетяну й питаю про Марту. Жінка повідомляє мені, що бенкет скасовано самою Мартою. 

– То де зараз дівчина? – цікавлюся. 

– Вже поїхала. Але настрій у неї був поганий. Може у неї щось сталося. Тому дівчина так і вчинила, – припускає Тетяна.

 – Гаразд. Ви тут все приберіть, а в мене ще є справи, – кажу і йду на вулицю, щоб зателефонувати Марті. 

– До речі ця дівчина. Ну ваша знайома викликала таксі. До нічного клубу. Думаю вам варто знати. Ви ж самі просили, – нагадує Тетяна. 

– Дякую. А ти часом не чула до якого клубу? 

– Не знаю. Але я чула адресу. І запам'ятала. 

– Чудово. Диктуй. 

   Через хвилин сорок я під'їжаю до нічного клубу, який знаходиться за адресою, що назвала Тетяна. Місце звісно так собі. Коли Таня сказала мені, що Марта поїхала у нічний клуб, то я одразу ж зрозумів, що повинен втрутитись. Такі дівчата, як Марта не народжені для нічних розваг. Там вона обов'язково у щось вляпається. Більш того кому як не мені знати чим закінчуються посиденьки в таких місцях. Дивлюся на годинник майже десята. Саме час для покидьків та нічних метеликів. Припарковую авто й заходжу всередину. Музика волає так, що оглухнути буде ще щадним варіантом. Натовп п'яної молоді збився на краю танцмайданчика. Вони всі труться один об одного. Дехто цілується засмоктом. 

 Деякі взагалі вилізли на бар стійку й волають наче поросята перед смертю. От як ця молода дівчина з довгим каштановим волоссям. У яскравій червоній сукні на бретельках. З голосом у неї не дуже, а от рухи. Дивлюся на неї зачарованим поглядом декілька хвилин. Сам не розумію, що зі мною відбувається. Давненько у мене такого не було. Дівчина мов сирена заворожує. Я продовжую милуватися дівчиною до поки вона не обертається до мене обличчям. Доволі знайомим. Витріщаюся на чарівну красуню й одразу впізнаю Марту. Що вона до біса витворяє? Крутить сідницями перед купою нетверезих мужиків. Ще й підморгує декому з них. Мене охоплює справжня злість. Дурненька, маленька дівчинка. Так і думав, що її небезпечно залишати одну в таких місцях. Я пробираюся до Марти через збуджений натовп. Стаю прямо перед бар стійкою. Диво та навіть хлопець бармен підспівує Марті. Що з ними? Голос у неї жахливий. Ще і язик заплітається. Продовжую дивитися на дівчину чекаючи поки вона мене помітить. Марта радіє своїй неочікуваній популярності. Потім все ж помічає мене й посміхається. Раптом Марта втрачає рівновагу й падає. На щастя прямо мені у руки.