2.4.

Мені ще трохи вдається побалакати з дівчиною. Але потім вона швидко зникає у натовпі. Її поведінка досить дивна, ніби хтось її контролює. 
Складається враження, що дівчина чогось боїться.
У неї переляканий погляд. Та невпевнена хода.
Що ж це легко можна виправити. Тільки потрібно трохи зблизитися з дівчиною. 
Саме цим я й займусь найближчим часом.
Відпиваю ще трохи шампанського й роздивляюся присутніх.  Зупиняю погляд на своїй новій знайомій. Тепер вона стоїть поруч з Яриною. Вони про щось розмовляють і я бачу, що моя колишня невдоволено стискає повні губи. Схоже Ярина скористалася послугами косметолога. Зробила не тільки губи, але й сідниці та груди.
Хоча якщо порівнювати Марту та Ярину, то можна сказати, що вони абсолютно різні.
Дивно, що Марта маючи такого багатого батька зберегла природну красу.
Коли Ярина дивиться у мій бік я швидко відвертаюся і йду, щоб злитися у натовпі.
Не потрібно їй мене бачити. Поки що.
Коли я підходжу до великих вхідних дверей мені перегороджує шлях та сама сексуальна брюнетка. 
Вона смачно облизує пухкі губи й трохи висуває язичок. Одразу відчуваю збудження. Схоже це дія чергової порції алкоголю.
– Хотів втекти, котику. Я за тобою слідкувала, – каже дівчина.
– Ні, просто мені потрібно було владнати деякі справи. Тепер ми можемо зайнятися тим, чим хочемо, – шепочу брюнетці на вухо. 
Вона починає посміхатися й тягнеться до мене.
Я ж хапаю її за руку й ми виходимо разом на подвір'я.
Викликаю таксі. Вирішую поїхати з дівчиною до готелю. 
Бо додому таких краль не звик водити.
– Як тебе звати котику? – цікавиться брюнетка.
– Це не важливо. Все одно зранку ми один про одного забудемо.
– Так, але все ж таки. Я маю до тебе якось звертатися, – нітиться дівчина.
– Тебе як звати?
– Кароліна.
– Цього достатньо, – відповідаю й допомагаю сісти дівчині у таксі.
 

****
Ранок зустрічає мене в обіймах Кароліни. Нічка була ще та. Ми неабияк повеселилися з нею. Прокидаюся й одразу відсуваю її від себе. Встаю. Йду приймати душ. Сьогодні мені потрібна свіжа голова.
Марта прийде до мого ресторану, отже маю справити на неї сильне враження. Щоб вона почала мені довіряти. 
А ще врешті решт не могла без мене жити.
Саме через Марту я підберуся до них всіх.
І завдам удар. Тільки потрібно все ретельно обдумати та порадитися з тіткою.
Коли виходжу з душу на мене чекає Кароліна. Вона сидить на ліжку гола. Й досить відвертій позі.
– Привіт, я вже тебе зачекалася. Йди до мене, – промовляє Кароліна й показує на ліжко.
– Вибач, кралю та на сьогодні все. У мене через годину важлива зустріч, – відповідаю дівчині. Й натягую штани. Потім одягаю сорочку. До всього цього мені ще потрібно встигнути переодягнутися. Бо одяг пахне не першою свіжістю.
– А як же я? Ти мене покидаєш? – Кароліна невдоволено дивиться на мене. 
– Я тобі зателефоную. За номер оплачено. Тому можеш прийняти душ й спокійно зібратися додому.
– Я так і думала. Хоч номер телефону справжній залиш.
– Якщо це доля, то думаю ти сама його вгадаєш, – широко всміхаюся й легенько цілую дівчину у щоку.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ВЖЕ ЗАВТРА МИ ПОЗНАЙОМИМОСЬ З МАРТОЮ. НАШОЮ ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ. ЧЕКАЮ НА ВАШІ ДУМКИ. ЦІКАВО ЧИ ПІДПАДЕ МАРТА ПІД ЧАРИ ОРЕСТА?😉